Яскраві враження (2): Гуляйполе, Махно, прожжоні раз***дяї, Крихітка Цахес, Zdob, ВКЛ

Вчора був в Гуляйполі Запорізької області на Дні Незалежності з Махном.

Понаїхало стільки прожжоних раз***дяїв-махновців з усієї України, що я одночасно в одному місці стільки ніколи не бачив.

Це дійство так докладно висвітлювалося в усіх українських ЗМІ, що мені не те що свої 5 копійок нема куди встромити, а навіть сирітську копієчку. Тим більше я там був лише один день, 24 серпня.

Але ось деяке з того, що побачив мій фотоапарат та мобільний телефон...

ХРЄНЪ:



Казкар Сашко Лірник та один з його персонажів:



Український політикум в помідорному прицілі:



Поетична обнажонка:



Body-стріп-поетеси:



Тіпа любофф:



Мама, батько і син:



Тула тусується по обочині:



Вперше побачив та почув зі сцени живих "Крихітку Цахес", "Бумбокс" та "Zdob si zdub".

Крихітка Цахес (в смислі, дєвушка, а не група) – це не якісь там поющіє труси, це справжня валькірія! Голос тіпа як в Жанни Боднарук. Здається, це називається альтернативним роком (чи поп-роком).

Оця тендітна чорнява дівчина, вся в чорному, своїм пронизливим голосом раптом починає співати про "ангела, як я". Це не для слабких нервами та духом слухачів. У супроводі пронизливо скрежеще соло-гітара. Потім Цахес починає собі підігравати на якомусь невеличкому синтезаторі – тіпа фізгармонії, що стоїть поруч, і починається повний ульот! Вона набирає на ньому якісь жахливі дисгармонійні акорди, найменшим "злом" з яких є мінорний домінант-септ-акорд. Все навколо починає гудіти, свистіти і світитися (прожектори). Це не шоу – це просто якась містерія. Правда, не зовсім зрозуміло, яка саме містерія і хто в кого перероджується. Мабуть, в творчості Крихітки Цахес є тонка межа між декадансом і пошуком нової реальності. Якщо вони обере друге і не скотиться в дегенератство, ми ще почуємо про цю дєвушку!

І коли вона виголошує: "Все, що тобі потрібно, в мене завжди з собою", думаєш, що вона співає чи то про душу, чи то про філософський камінь, а не про те, про що всі думають.

Тільки, скажіть їй хто-небудь, хай вона в інтерлюдіях між піснями краще не розповідає про презервативи!

Крихітка Цахес за завісою пилу, світла і містичного драйву:



"Бубмокс" – це ще один український музпроект, що з успіхом (після "ВВ" та "ОЕ") розкручують в Росії. Одна моя гарна московська знайома недавно захоплено розповідала – мовляв, була на концерті такої офігенної групи "Бумбокс", так вони ще пару пісень українською мовою заспівали. Перепитувала – часом, команда не з України?

В Гуляйполі ці бокси співали майже годину, але, на жаль, не заспівали свою найдрайвовішу, як на мене, пісню "На восьмом этаже медведи и Фаберже". Взагалі, словесний ряд цих чуваків чекає ретельного вивчення (у т.ч., можливо, і професійними психоаналітиками та психіатрами).

Велик и могуч русский народ! Крім всіх інших, він подарував людству ще соліста найвідомішої у світі молдавської групи "Zdob si zdub". Це афігенна, абсолютно махновська за духом ватага. Шкода, правда, що вони не заспівали мою улюблену свою пісню "Драґе о тейе".

У мене в Гуляйполі ще була пригода та дуже яскраве враження, пов'язане безпосередньо з Махном та його грядущим цього року 120-літтям. Але про те напишу наступного разу.

САМЕ В ГУЛЯЙПОЛІ на концерті двох українських гуртів, а також білоруського "IQ" і молдавського "Zdob si zdub" я зрозумів одну важливу геополітичну річ. А саме (по-російськи, аби зрозуміли російські читачі мого блогу):

Россия веками боролась за ликвидацию Балто-Черноморского пояса, который после распада СССР чуть было не превратился в Балто-Черноморско-Каспийско-Центральноазиатский. Война в Грузии рассматривалась в России в том числе как попытка прорыва этого пояса между Черным и Каспийским морями.

Но, так уж получилось, эта война буквально за несколько дней активизировала именно образ Великого княжества Литовского (точнее, Литовско-Русько-Жемудийского), которое еще в XVI веке проиграло Великому княжеству Московскому. До российско-грузинской войны это был маргинальный образ и гипотетический проект, теперь же – всё более чем серьезно. (Некоторым захочется сказать, что президенты, приехавшие поддержать Саакашвили, – это представители Большого Лимитрофа, но лично я не думаю, что Украина – лимитрофная страна, хоть часть украинской элиты думает именно так и ведет себя в соответствии с этой дурацкой установкой.)

Вот так...

На стадіоні "Сільмаш" мені назустріч вчора попався п'яний махновець і запитав, чи я за Махна? Я хотів його послати, але потім передумав і сказав, що я за Віру, Царя і Отечество. Хоча, насправді, я сказав йому щиру правду. Тож найцікавіша політологічна та соціально-філософська проблема – яким чином монархізм може уживатися з анархо-синдикалізмом? Але про це не тут і не зараз:)

P.S.

Прохання до нових та старих моїх знайомих, з ким хотіли, але не встигли обмінятися координатами: напишіть мені, будьте ласкаві, на http://andok.livejournal.com/

А це фото було зроблене два роки тому на мобільний телефон, який вкрали подонки цієї весни на метро Сухаревська:)

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.