Листи до Ірини Ваннікової (1): Ющенко, спаси Україну – рятуй моряків!
Вельмишановна пані Ірино!
Радий до Вас писати.
Але, на жаль, не з веселої нагоди.
Будьте ласкаві, поясніть Гаранту одну важливу річ. Те, що зараз відбувається з заручниками на кораблі "Faina" – це жахливий удар по іміджу України, це удар по іміджу Гаранта української конституції, це удар по всім українцям (і по мені теж). Удар такої сили, що, разом з наслідками фінансової кризи та пере-недо-виборами до Верховної Ради, може обнулити увесь український державницький проект. Тобто це ганьба не для конкретного політика, політичної партії чи політикуму взагалі. Це ганьба для тисячолітнього проекту України як країни та української державності. Це дає підстави ворогам та недоброзичливцям казати, що такої країни немає, що такої держави не повинно бути, що Україна – це ніщо. (А доводиться констатувати, що таких людей чимало, особливо у Росії.) Тому що кидати напризволяще своїх моряків – це підтвердження того, що тебе не існує, що ти – віртуальна примара або зомбі.
Шановна Ірино, поясніть людині, що це якраз той випадок, коли він повинен був би відчути себе тим, ким завжди хотів: обранцем Долі, українським Месією, пророком у своєму Отечестві і т.д.
Це справа не прем'єра, не міністра іноземних справ, навіть не уповноваженої з прав людини. Це його справа. Це його життєве кредо – як політика, як мужчини. Це його відповідальність перед народом, Богом та жінками тих моряків, що захоплені у полон.
Знаходячись у Москві, мені вкрай неприємно бути адресатом тої ганьби, яку висловлюють з приводу ставлення України до своїх моряків різні знайомі та незнайомі люди.
Якщо він так вже любить Америку, як про те говорять, дайте йому переглянути DVD з фільмом "Врятувати рядового Района" – можливо це вплине?
І хай хоч заради власного PR та рейтингу "Нашої України" (якщо інші аргументи не діють) зустрінеться під телекамери із родичами заручників.
Чи для "народного" президента комахи важливіші за людей?
Щиро Ваш,
Андрій Окара,
Москва
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
