Акція ''ГОГОЛЬ З НАМИ'' (1): Читаймо разом!!!

Дорогі друзі!

Невдовзі виповнюється 200 років М.В. Гоголю.

Гадаю, це привід розпочати на цьому блозі акцію "Гоголь з нами".

Тим більше, я обіцяв на цьому блозі – єдиному місці у Всесвіті, де у мене нема тупих цензорів – розпочати нові формати.

Отже, сучасна людина, яка вже відучилася в школі та інституті, класику переглядає дуже рідко – просто реально немає часу.

Це раніше люди перечитували класичні твори протягом всього життя. Скажімо, моя бабушка перечитала "Анну Каренину" тричі за свій довгий вік. Я – лише один раз.

Пропоную зав'язувати з таким життям і розпочати перечитувати класику української, російської та інших цікавих літератур.

Якраз 200-ліття Гоголя – це привід розпочати саме з нього.

Адже якщо літературну класику перечитуєш, значить, живеш, розвиваєшся, думаєш.

Отже, акція триватиме на цьому блозі. Я пропонуватиму перечитувати ті чи інші тексти Гоголя, а потім ми можемо тут ділитися своїми новими враженнями від прочитаного (повірте – вони будуть дуже цікавими!), знаходити якісь нові аспекти в давно нібито зрозумілих творах, обговорювати Гоголя в цілому, його ювілей та фільми, які до цього було знято – наприклад, фільм Леоніда Парфьонова (невдовзі покажуть по ОРТ), фільм Володимира Бортка "Тарас Бульба" (покажуть по РТР та по якомусь українському каналу) та інше.

Пропоную почати перечитувати Гоголя аж ніяк не з "Вечеров на хуторе близ Диканьки", а з кінця – з малозрозумілої та не дуже відомої за радянських часів чудової книги "ВЫБРАННЫЕ МЕСТА ИЗ ПЕРЕПИСКИ С ДРУЗЬЯМИ" (1847). Це центральна книга пізнього Гоголя. На жаль, радянська шкільна програма оцінювала її так само, як і Белінський, – як "кризу талановитого письменника". Але все набагато складніше. І цікавіше!

Отже, якщо у когось немає цієї книги, скачати чи прочитати її можна, наприклад, ТУТ:

"Выбранные места" слід читати якраз під час Великого Посту, тим більше, останній розділ – це "Светлое Воскресенье".

Пропоную почати її читати і десь орієнтовно через тиждень почати ділитися враженнями.

Наприкінці – дозвольте цитату з одного відомого ізраїльського гоголезнавця.

Міхаіл Вайскопф – автор унікального дослідження "Сюжет Гоголя". Вперше ця надзвичайно цікава книга вийшла у Москві у 1993 році. Потім автор її трохи переписав і видав вдруге у 2002 році. Ну і там у передмові є чудова думка – він сам після численних своїх гоголезнавчих досліджень (а він також автор книги про Маяковського "Во весь Логос" та книги "Писатель Сталин") взяв і зробив те, до чого і я закликаю: перечитав усього Гоголя наново. Ось його враження:

...позволю себе почти лирическое признание. Готовясь к переизданию книги, я, впервые за много лет, перечитал подряд всего Гоголя. Я испытал странное чувство, которое напомнило мне о прелестной хасидской истории. Некий человек с самого рождения безвыездно жил в своем городке. Но однажды ему всё же случилось его покинуть. Он заночевал в лесу и, проснувшись, перепутал направление. Наутро он пришел в какое-то местечко. Здесь всё было точь-в-точь, как на родине, совпадало даже название городка. Путник увидел дом – совсем такой же, как у него. Его встретила женщина – такая же точно, как его жена, и такие же точно дети. Человек поселился у них навсегда.

Но всю оставшуюся жизнь, до последнего часа, он тосковал по родному дому и по своей прежней семье.

Отже, читаймо Гоголя разом!