ГОГОЛЬ З НАМИ (13). Гоголь как воля и представление (інтриги всеукраїнської художньої виставки)

Ще у квітні місяці мені довелося побувати на надзвичайно цікавій всеукраїнській художній виставці "Микола Гоголь. Україна і світ", присвяченій 200-річчю від дня народження Гоголя, що проходила у Полтаві.

Такої виставки не було і вже, мабуть, не буде, бо на ній було зібрано художників з Полтави, Києва, Харкова, Чернівців, Донбасу, Одеси, Криму та інших регіонів України.

Хто бачив – гадаю, підтвердить мої слова, хто не бачив – тому не пощастило.

Особливо мені, як господарю та редактору цього блогу, було надзвичайно приємно, що саме тут було вперше оприлюднено картину відомого художника Олега Мінгальова "Гоголіана. Містерія воскресіння. Гоголь в безсмерті летить крізь віки" (2009, полотно, олія).

(Вибачаюсь за якість сьогоднішніх ілюстрацій – знову технічні проблеми:)

Вона стала справжньою перлиною тої виставки – до неї дуже часто підходили, фотографувалися біля неї, смикали автора – мовляв, хто вплинув на його творчість найбільше: авангардисти чи Далі? Саме ця картина вписується в contemporary art, більшість інших картин, як вдалих, так і не дуже, належить до традиційного мистецтва.



Я, коли все це побачив, зрадів за свій блог – мовляв, у мене – лише найкраще!



Оце недавно мені передали каталог тої виставки – ну, я навіть трохи розстроївся:)

Виявилося, що декілька картин з виставки, в які я майже закохався, до нього не потрапили!

Ну і повним бєспрєдєлом мені як першому публікатору вдалося, що в каталозі немає картини Олега Мінгальова! Я не з'ясовував, чому так сталося (можливо, що він не член спілки? або видавці каталогу позаздрили?), але, як то кажуть, осадок остался.



В книзі є гарні вітальні слова од міністра культури Василя Вовкуна, мера Полтави Андрія Матковського, голови Національної спілки художників України Володимира Чепелика та голови Полтавської обласної організації спілки Юрія Самойленка. Але немає ґрунтовної мистецтвознавчої статті – це при тому, що у Полтаві є професійні мистецтвознавці – Ольга Курчакова, Віталій Ханко, Кім Скалацький (саме останній відкрив геніального народного художника Григорія Ксьонза, про якого я згадував на блозі днів з 10 тому). (Зрештою, якби мені б запропонували написати статтю до того каталогу, зробив би це з задоволенням та натхненням.) Отака от пропала грамота!:)



Взагалі, це все дуже схоже на суто гоголівський сюжет, але не зрозумію ніяк, на який саме – чи то на український сюрреалізм, чи то на "Ревізора" та "Мертві душі":)



P.S.

Цікаве відео за участі художника та поета Олега Мінгальова (де він малює своїх дєвушек-моделей та читає вірші) можна побачити ТУТ.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.