''Каштани падають на брук: тук-тук, тук-тук...'' Народження майбутнього стартує сьогодні на Гоголь-Fest o 14-30!

Днями в Києві побачив справжнє диво – як каштани падають на землю. Здивувався – бо такого не бачив, хоч восени часто бував у Києві. Згадалася така забута пісня – її колись давно, у 1970-х, співала одна з улюблених співачок – Лариса Остапенко (дружина Олександра Білаша):

Каштани падають на брук:

Тук-тук, тук-тук, тук-тук, тук-тук...

Це почалося якраз одразу після показу вистави Влада Троїцького та його театру "Дах" "Похороны Гоголя" – на Гоголь-Фесті. Я ще напишу докладно про цей дивний фестиваль, але сьогодні – запрошую усіх охочих на захід "Україна: між пеклом та раєм. Народження майбутнього". Початок о 14-30, вул. Івана Мазепи, 30, Мистецький Арсенал, Літературна сцена, вхід ВІЛЬНИЙ.



По завершенні (після 16-00) неподалік, вул. Івана Мазепи, 34, відбудеться відкриття виставки картин художника Олега Мінгальова (три його картини – дві з мавками і одна з Гоголем) експонуються в основній частині Гоголь-Фесту – 2 поверх, ліве крило.

P.S.

До речі, якщо хтось має цю пісню (про каштани, які падають на брук) в МП-3, надішліть мені – буду вдячний.

andokaraСОБАКАyandexТОЧКАру

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.