Байдужість, нікчемність та безпорадність – як мейнстрім 20 років незалежності

Останні дні мені доводиться коментувати, окрім долі Юлії Тимошенко, ще й тему 20-ліття незалежності України.

І подумалось, що найкращими показниками якості незалежності та індикаторами якості українського суспільства є три фактори:

1. Президент України Віктор Янукович – з усіма його оточеннями та бекграундами. І що саме ця людина є головою держави.

2. Лідер опозиції Юлія Володимирівна Тимошенко – з усією її безпорадністю, некреативністю (креативними є лише біл-борди, та й то – через один), інтелектуальною спустошеністю. (Я розумію людей, які б і могли вийти на її захист, але яких утримує її бекграунд.) При цьому радикальна опозиція, яка вона не є, – це гарант політичного конкурентного поліархічного розвитку українського суспільства.

3. Народ ("позаелітні прошарки суспільства"), який обирає таких президентів і який не виходить захищати навіть таку опозицію.

Отже, з наступаючим Святом Незалежності!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.