ЗМІНИТИ ІСТОРІЮ – ВЖЕ ЗАВТРА

Останні дні я багато думав, писав, говорив та коментував на найважливішу, як на мене, тему для будь-якої політичної системи: ЛЕГІТИМНІСТЬ ВЛАДИ (див.попередні записи на цьому блозі).

Бо відповідь на питання "Легітимні ці можновладці чи ні? Треба їм коритись чи слід їх знести – яко узурпаторів і самозванців?" або утворює і підтримує договір між владою та суспільством, або його розриває.

Визначати легітимність влади за допомогою судів, прокуратури, армії неможливо. Легітимність влади визначається в неюридичний спосіб – власним народом, іноземними урядами, міжнародними організаціями.

Трагічність та патовість ситуації полягає в тому, що ані влада, ані опозиція не мають зрозумілих стратегій подальшого розвитку ситуації. А в цей час вже набрався величезний Майдан вмотивованих людей, які не вважають владу легітимною.

Станом на зараз є два типи сценаріїв подальшого розвитку подій: МІНІМАЛІСТСЬКИЙ (залишатись в межах законного поля) та МАКСИМАЛІСТСЬКИЙ (йти до кінця).

Який з них кращий чи гірший – це не питання смаку, це питання екзистенційного, себто найбільш глибокого, основожиттєвого, вибору.

МІНІМАЛІСТСЬКИЙ. Влада – дуже погана, але вона – влада, її обрав народ. Тому слід вимагати її відставки і йти на переговори і створювати коаліційний уряд. Круглий стіл, другий круглий стіл, третій круглий стіл, підписання Універсалу загальнополітичного примирення і нейтралітету, відставка уряду, новий прем'єр – Арбузов (Медведчук), вибори 2015 року...

МАКСИМАЛІСТСЬКИЙ. Влада – злочинці, вона втратила моральне та юридичне право керувати країною. Її слід замінити. Необхідна умова: рішучість опозиції, кількасот тисяч вмотивованих людей на Майдані. Перший крок: утворення на Народному Віче Тимчасового Уряду Народної Довіри. Другий крок: оголошення нелегітимними найвищих посадовців. Третій крок: звернення до народу. Четвертий крок: звернення за визнанням до урядів інших країн та міжнародної спільноти. П'ятий, шостий, сьомий...

Звісно, максималістський сценарій мусить бути ВИКЛЮЧНО МИРНИМ – ніяких провокацій, ніякого захоплення адміністративних будинків, ніякого насильства над міліцією! Бо бандюки тільки й чекають на це, аби застосувати всю силу, що вже підтягнена до Києва, та ввести надзвичайний стан. Опозиції в будь-якому разі слід наголосити, що Віче має виключно мирний характер.

Що краще? Що більш ефективно спрацює? Що підходить саме цій опозиції і саме цьому народу? Що адекватніше вписується в нинішні розклади? – це вибір Вашого духу, Вашої душі, Вашого розуму, Вашої свідомості.

Боже, бережи Україну!



P.S.

Слід усвідомити, що зараз найпринциповіше питання – не питання Януковича-Азарова-Захарченка, а територіальної цілісності України. Існує декілька сценаріїв її розчленування (у т.ч. розчленування під виглядом федералізації). Зараз битва йде за Схід та Південь України. Тож необхідно прибрати усю ту бутафорську "бандерівщину" та символіку УПА, якою так лякають кримчан та луганчан. Загальний тренд мусить змінитись: замість "Слава нації – Смерть ворогам!" потрібно: "Схід і Захід разом", "Луганськ, Донбас, приєднуйся до нас!" та т.ін. На сцені Народного Віча слід було б дати виступити якимсь суто російськомовним людям зі Сходу. Бандюки зараз докладають великих зусиль, аби розколоти країну і самим залишитись паханами у ПІСУАРу-2 – в разі перемоги революції.

P.P.S.

Ще одне місце в Києві, що поки не охоплене увагою протестувальників, але яке має надзвичайно важливу символіку, – площа на набережній Дніпра поблизу колони Магдебургського права. Звісно, воно – не конкурент Майдану чи Михайлівській площі, але може стати цікавим маршрутом паломництва для приїжджих та місцем цікавих флешмобів.

P.P.P.S.

Навіщо висловлювати недовіру телеканалам "1+1", "Інтер" та УТ-1 в такий дебільний спосіб? Набагато розумніше було б вирушити з квітами – для чесних журналістів з цих каналів, які, всупереч вимогам начальства, ризикуючи втратити роботу, влаштовуючи демарші на "літучках", проводячи дні та ночі на Майдані та в будинку КМДА, чесно роблять свою журналістську справу. Проводячи подібні акції, треба підкреслювати, що учасники відокремлюють олігархів (власників телеканалів) та чесних журналістів.

P.P.P.P.S.

Автор цих рядків готовий надати інтелектуальну допомогу усім зацікавленим представникам сил Добра (на волонтерських засадах). Противникам концепції природного права – прохання не турбувати.

P.P.P.P.P.S.

Усі обставини, географічні назви, імена людей, посади, назви органів є вигаданими. Будь-який збіг з реальними обставинами і реальними людьми є випадковим.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.