ЯК НЕ ПЕРЕТВОРИТИ РЕВОЛЮЦІЮ НА ГРОМАДЯНСЬКУ ВІЙНУ? Як ефективно розмовляти з владою?

1. Система почала сипатись. Тепер найголовніше: не допустити хаосу, не допустити розколу країни, не допустити гибелі людей, створити ефективні умови для подальшого переходу влади.

2. Тим багатьом ситуативним "попутникам" влади (і в провладній парламентській фракції, і серед силових структур, і в армії, і на місцях, і серед олігархів), які не хочуть класти свою совість, свої життя, свої репутації,, свої капітали на жертовник благополуччя одної єдиної людини та її Сім'ї, треба допомогти зробити свій відповідальний вибір – на користь народу, на користь революції, на користь майбутнього.

3. Взагалі, треба всім пояснювати (міжнародному співтовариству, державним службовцям, силовикам, армії, жителям східних областей, люмпенам, ті тушкам), що на одній стороні – майбутнє країни, майбутнє кожної відповідальної людини, кожного громадянина. На іншій – матеріальне благополуччя та психологічний комфорт одної єдиної людини та його Сім'ї.

4. Трьом богатирям / трьом наперсткам вчора на переговори з т.зв. президентом краще було йти не втрьох, а вчотирьох – з Луц, а ще краще – уп'ятьох з Пор. Тут нема чого соромитись, але належність цих трьох до наймолодшого політичного покоління не дає їм можливості бути ефективними переговірниками – деякі речі приходять з досвідом та віком. Якщо переговори будуть тривати, цих двох треба долучити обов'язково.

5. Коли в переговорах задіяно декілька переговірників з одного боку, між ними заздалегідь повинні бути розподілені функціональні ролі: злий слідчій / добрий слідчий, трікстер / резонер, радикал / поміркований і т.п. Але не можна йти на такі відповідальні переговори без ретельної підготовки.

6. Успішні переговори вчора мали були розпочинатись так: "Дорогий (саме "дорогий", а не "шановний", бо для країни він та його рідні – ну вже аж надто дорогі!) пане В.Ф.! Ми прийшли обговорити порядок та умови вашої добровільної відставки та надання вам та вашим рідним політичних та юридичних гарантій! Підкреслюємо, сьогодні ми говоримо про надання вам гарантій, тоді як наступного разу навряд чи зможемо це обговорювати – лише першу тему". Як би співрозмовник не відреагував на подібні слова, це б могло вивести його з важкої психологічної коми. А той, хто б їх промовив, став би чи не найбільшим моральним та політичним лідером ситуації.

7. Моє суб'єктивне переконання: одним з обов'язкових питань на переговорах має стати тема "Юлі волю!".

8. Якщо переговори триватимуть далі, шановні переговорники, ходіть туди зі своїм чаєм, зі своєю кавою, зі своїм коньяком! Бо поють вас там чимсь таким, що сильно давить на голову. Можете попитати в одного відомого колишнього губернатора одної з південних областей – як він років з 10 тому попив кави в тодішнього президента. Після чого йому ну взагалі розхотілось ставати кандидатом в президенти – "прєємніком" тодішнього. Після чого на передній план вийшли Пасічник та Зек.

9. Призначення Головою Канцелярії Клю – важлива зміна тренду. Він – людина розумна, вольова, концептуальна. Але цілісність країни в нинішніх кордонах, як нам здається, не є для нього великою цінністю. Тож вірогідність політичного перформенсу "Сіверськодонецьк-2" зростає.

10. Щодо захоплення регіональних філіалів влади. Позитив: це не схоже на кіргізькі погроми 2005 року. Крім того, це відволікає "правоохоронців" від передислокації на столицю. Негатив: це створює підстави для реалізації розкольницьких планів влади.

11. Щодо захоплення приміщення міністерства, яке має пряме відношення до земельної політики. Слід зауважити, що зараз саме воно є ключовим для майбутнього режиму. Бо саме земля є останнім ресурсом, який можуть "розпечатати", аби отримати гроші на найближчі президентські вибори (один з механізмів – т.зв. земельний банк).

12. Колективна молитва – дуже серйозна зброя проти бісів! Читаймо Мотитву Честному Хресту!



P.S.

Цей текст є художнім і не має до політики, політичного процесу та політичного ідіотизму ніякого стосунку. Усі обставини, імена людей, посади, назви органів та місцевостей є вигаданими. Будь-який збіг з реальними обставинами, реальними країнами, реальними людьми є випадковим.



P.P.S.

Запрошую ставити питання – до прес-конференції на "Главреді".





P.P.P.S.

Комментарий для газеты "Улица Московская" (Пенза, Россия)



Украина находится на грани гражданской войны

В связи с событиями в Киеве, "Улица Московская" обратилась к известному московскому политологу Андрею Окаре, который в эти дни находится в Украине, с просьбой прокомментировать происходящее. Вот что он сказал специально для читателей "УМ".

"Сейчас можно говорить, что Украина находится на грани гражданской войны, хотя то, что происходит в центре Киева, местами больше похоже на бойню: восставших в десятиградусный мороз поливают из водометов, что запрещено международной конвенцией, "беркутовцы" стреляют людям по глазам – уже несколько людей стали инвалидами, несколько человек, увы, погибли. Многие в России считают, что среди восставших – только так называемые бандеровцы из Западной Украины, но вот первые два погибших – это армянин и белорус. В это же время Виктор Янукович самоустраняется от переговоров и лишь после того, как погибли люди, согласился лично участвовать в переговорах с оппозицией. Хотя его договороспособность вызывает очень серьезные сомнения. Зато он, судя по всему, готов стрелять. С этой точки зрения модель власти в Украине похожа на модель режима, который создают "блатные" на зоне. Модель поведения этой власти такова, что если она сильнее оппонентов, то она догоняет и бьёт. А если слабее, то убегает. Но договариваться, искать компромисс – это не об украинском президенте.

Представьте себе, что есть крокодил, которого в принципе невозможно дрессировать. Ну, вот мозг у него так устроен, нет там такого отдела. Или бультерьер, у которого с головой что-то не так, и он рвёт всё подряд. У него нет ни жалости, ни сострадания, ни любви к хозяину. Мне кажется, что сегодняшний украинский режим устроен таким точно образом. Власть абсолютно не ощущает обратной связи, она жестока. Все те законы об ограничении доступа в Интернет, уголовном преследовании за клевету, которые приняты Радой, украинская власть пытается подать под видом того, что, мол, в Европе такое тоже есть. Однако в Европе есть ещё верховенство права и система независимых судов. А в Украине суды являются органами феодального преследования, механизмом передела собственности. Принятие диктаторских законов – это государственный переворот. По крайней мере, в этом убеждены миллионы людей, которые не намерены мириться с подобным положением дел, с подобным "опускаловом" со стороны криминального государства".

Записал Евгений Малышев