ТЕРАКТЫ – ПОСЛЕДНЕЕ ОРУЖИЕ БАНДЮКОВ. Чрезвычайное положение = гражданская война (+срочно обновлено)

PreScriptum.

ТЕРМІНОВО!

Щодо інновацій від Кабміну: збільшити чисельність "беркуту" до 30 тисяч (тобто десь у 6 разів! – а це можливо лише за участі Національної Гвардії Президента ім. Вадима Тітушка), легалізувати "народні дружини" ("Чёрные Сотни"), закривати політично неблагонадійні сайти у спрощеному режимі, озброїти "правоохоронців" сильніше та т.ін. – тут відчувається почерк неукраїнських політичних технологів. Наскільки можна розуміти, саме такий десант з кількох десятків фахівців прилетів цими днями до Києва за спецзапрошенням. Саме їхньою діяльністю можна пояснити сьогоднішній перелам на користь влади у східноукраїнських містах – коли влада разом з загонами НГП ім. Вадима Тітушка перейшла у контратаку.

Що буде далі? Подивимось. Але слід розуміти, що ці люди мислять категоріями не української, а іншої політичної культури – більш жорсткої, не схильної до компромісів, не схильної до поліархії, але схильної до радикальних дій та "наведення порядку" – в будь-який спосіб, будь-якими засобами...



________________________________________

Сторонники украинской антифеодальной революции из циклически возникающей паники о штурме Майдана (последняя цифра – 10 тысяч бойцов) вдруг впали в эйфорию: многим начало казаться, что победа – уже близка, что еще немного – и чудовище на золотом унитазе отправится в историческое небытие.

Объективные предпосылки для этого есть: силовики, пусть и медленно, начинают трещать – некоторые уже морально готовы перейти на сторону революции, Партия Регионов – посыпалась, ее фракция в Раде откровенно саботирует диктаторские планы своего взбесившегося руководства, самые разные сегменты гражданского общества – активно поддерживают протест (очень красноречива акция матерей "Чужих дітей не буває"), в информационном пространстве слова "власть", "беркут", "титушки" – превращены в ругательства, революция проходит без серьезных погромов и бесчинств.

Есть также важнейший фактор Зимней Олимпиады в Сочи – самой дорогой в истории человеческой цивилизации: она уменьшила реальное, потенциальное и символическое значение "руки Кремля" в происходящей революции. По крайней мере, до конца февраля.

Но у власти и ее сторонников есть арсенал несимметричных технологий и рычагов, которые способны радикально изменить, а то и перевернуть ситуацию в их пользу.

Итак, допустим:

1. Депутаты от ПР "морозятся" и не хотят вводить чрезвычайное положение. Более того, Рада на грани создания нового большинства, которое может принимать законы в интересах революции. Гарант понимает, что он никому не нужен, кроме своих детей, и что начал сыпаться его последний ресурс – силовики. И что сценарий "Чаушеску" – уже стучится в ворота его поместья.

2. Далее вдруг (не дай Бог!) – крупный теракт (два-три теракта). Высока вероятность, что один из терактов планируется именно на объекте газовой инфраструктуры – заинтересованными сторонами автоматически выступают Россия и страны ЕС – как поставщик и покупатели газа.

3. В стране – паника. Власть не контролирует ситуацию и не способна заниматься борьбой с хаосом, поскольку вся милиция, "беркуты" и иные пернатые силовики отвлечены на противостояние с Майданом. Оппозиция со своей стороны тоже не может соперничать с хаосом и гарантировать спокойствие. Обезумевшие обыватели требуют немедленно "твердой руки", "наведения порядка", диктатуры – во имя выживания и мира.

4. Гарант (или люди из окружения Гаранта – от его имени) обращаются к руководству одной из соседних стран – с просьбой о введении ограниченного военного контингента – для "восстановления конституционного строя". Либо, если теракт произошел на объекте газовой инфраструктуры, – с просьбой о введении бригады "трубопроводных" войск, способной защитить "трубу" от угрозы уничтожения.

5. Далее – попытка раскола страны: депутаты областных рад нескольких областей провозглашают на своей территории альтернативную государственность ("Северскодонецк-2"). Либо обращается к руководству одной из соседних стран – с прошением о принятии в свой состав.

6. "Труба" переходит под внешнее управление. Украина перестает существовать в нынешних границах.

Факторы, которые мешают реализации этого сценария:

1. Упущена инициатива в областях – Народные Рады провозглашены не только на Западе, но также в Центре и на Востоке.

2. Провалился сценарий "Запад против Востока".

3. Эксцесс исполнителя – саботаж со стороны политтехнологов и организаторов дестабилизирующих сценариев.

4. Опасения внешних центров влияния на ситуацию в стране, общая усталость от Украины.

5. Олимпиада в Сочи, сложность и запутанность отношений между Россией и странами ЕС.

Время работает на революцию и против бандюков. Но если его упустить – оно может обидеться, передумать и начать работать на кого-то другого.



P.S.

Дуже добре, що данилюківці звільнили Мінюст і скінчили провокацію, яка могла стати підставою для введення Надзвичайного Стану. Стратегічного значення міністерство не має, а грітись там – незручно.

P.P.S.

Кличку, Тягнибоку, Яценюку – з приводу прем'єрства та віцепрем'єрства: вас троє, з кожного – по одній букві! Пошліть тих, хто вам робив ці пропозиції, на відповідну кількість букв.

P.P.P.S.

Введення надзвичайного стану в нинішніх умовах означає розв'язання громадянської війни.

P.P.P.P.S.

Моє розуміння того, що відбувається: АНТИФЕОДАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ І КРИМІНАЛЬНА КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ.

P.P.P.P.P.S.

Запрошую ставити питання – до прес-конференції на "Главреді".



P.P.P.P.P.P.S.

Цей текст є художнім і не має до політики, політичного процесу та політичного ідіотизму ніякого стосунку. Усі обставини, імена людей, посади, назви органів та місцевостей є вигаданими. Будь-який збіг з реальними обставинами, реальними країнами, реальними людьми є випадковим.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.