Іван Андрусяк: "Справжній Президент має ходити і в синагогу, і в мечеть..."
Наскільки я пригадую, всі попередні "ґаранти", навіть дядечко Кучма, Великодньої ночі зазвичай хоч на трошки відвідували богослужіння в головних київських храмах кількох найбільших конфесій. Не скажу про римо-католиків і протестантів (бо не знаю, на жаль; тим паче, свято не так часто збігається) – але і в греко-католиків, і в автокефалів, і в московському патріархаті, й у нас у київському вони бували неодмінно.
Ясна річ, це, з одного боку, показуха (що зрозуміло), – однак з іншого, політичного боку, це мало б сприйматися за демонстрацію владою підтримки ідей духовної єдності України. Таким чином той чи інший "ґарант" нібито давав політичний знак, що він є главою всієї держави і асоціює якщо не себе персонально, то принаймні свою посаду з усіма українцями, незалежно від їхньої конфесійної приналежності.
Себто, не ділить різноконфесійних політичних українців на "своїх" і "чужих".
Той же Ющенко, скажімо, на великі єврейські свята ходив у синагогу – і правильно, і розумно робив! І в мечеть теж треба було йти – передовсім буваючи у Криму...
Але ось читаю про плани новоспеченого "ґаранта" – лавра, сніданок із Сабаданом і бігом у Москву – й бачу, що цей, попри всі свої передвиборчі балачки й запевняння (яким усе одно ніхто не вірив, але ж сподівалися, що йому бодай клепки вистачить не надто нахабніти), подає суспільству зовсім інші сигнали: "свої" і "чужі" в нього означені чітко. Московський патріархат і взагалі Москва – йому "свої", а для тих українців, які в його парадигму не вписуються, він, виходить, не Президент?
Ну, що тут скажеш: він сам робить свій вибір...
Взято тут: http://dyskurs.livejournal.com/
Від автора блогу. Оце прочитав Іванів допис – і всерйоз замислився. Та й вам, шановні читачі, раджу те саме зробити...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
