Совку гаплик, наш шлях – у Європу
Щойно, 12 липня 2010 р., на Європейській площі представники низки молодіжних громадських організацій з Галичини, Волині, Донбасу, Чернігівщини, Миколаївщини, Одещини і, звичайно ж, Києва провели яскраве театралізоване дійство під назвою "Вперед у Європу, прощай совок!". Суть акції – на тротуарі було виставлено великі терези, на шальках яких умовно визначався шлях уперед, тобто до європейського вибору, та шлях назад – у совок. Хлопці у характерних одностроях "совків" – кухвайка, шапка-вушанка, пляшка "Вадяри" в кишені, – прагнули переконати учасників акції та перехожих, що "в савкє било харашо і нам туда апять дарога свєтіт". Але чомусь ніхто не вірив, і пляшка в комапанії з "бєссмєртнимі тварєніями" Сталіна так і не змогла переважити сучасних книжок про нашу справжню історію.
Молодіжну акцію залюбки підтримали українські письменники, окрім мене, це були Олесь Ільченко (володар відзнаки "Книга року" за версією журналу "Кореспондент") та відома дитяча письменниця Зірка Мензатюк. Спільно було проголошено про початок інформаційно-просвітницької позапартійної Громадянської кампанії "Вперед!", спрямованої на подолання "совкових" міфів у громадській свідомості та "совкових" тенденцій у сучасній Україні.
Олесь Ільченко зазначив, що концепція розбудови позапартійної Громадянської кампанії "Вперед!" не передбачає опертя на "партійні молодіжки", тобто молодіжні організації, близькі до політичних партій, хоча і допускає співпрацю з тими з них, які не займають крайніх позицій і не шкодять консолідації продемократичних сил в Україні загалом.
Координатор студентського страйкому зі Львова Володимир Крижанівський чітко визначив три категорії цілей Громадянської кампанії "Вперед!": інформаційно-просвітницькі, які стосуються відображення у громадській свідомості загроз для демократії, національної безпеки, національних інтересів України; моніторингові, які передбачають здійснення системного моніторингу та громадського обговорення дій представників державної влади, зокрема, реалізації норм Конституції України; організаційно-мобілізаційні, що, зокрема, передбачають створення організаційного підґрунтя для охоплення зацікавлених освітян, старшокласників та вчителів середніх шкіл культурно-мистецькими та іншими акціями, альтернативними до "совкових" прикладів, які сьогодні часто демонструються в Україні.
Я особисто від себе лише можу додати, що оскільки довелося пожити і при "совкові" і побачити Європу, дороги назад немає і бути не може, бо це протиприродно і антигуманно. Тому кожен з нас, особливо мистці (адже політикам наші люди вже не вірять зовсім) мають максимально опановувати громадський сектор, не боятися публічно висловлювати свої думки та позиції, спрямовані на руйнування ідеологічних совкових та пост-совкових міфів. І якщо раніше українцям радили вичавлювати з себе раба, то тепер нам треба витискувати з себе потяг до гетьманства, створювати самоврядні ініціативи, максимально об'єднуватися довкола гарних ідей і напрацьовувати величезну і потужну продуктивну спільноту, яка й покладе початок справжньому громадянському суспільству.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.