Михайло Лебедь. Перемоги студентів надихнули вчителів
Кожна порядна людина в Україні бореться проти поки що чинної олігархічної, а тому антилюдської, наскрізь брехливої (чого лише варті постійні месиджі Азарова-Пахла про хороше життя і дешеві продукти!) влади. І боротися треба щодня – словом, справою. Так учора хлопці з "Холодноярської ініціативи" відкрили Сезон ненасильницького полювання на Табачніка (про це на УП можна прочитати на блозі Андрія Юсова). Сьогодні я публікую цю статтю Михайла Лебедя. Вона про перші перемоги.
Саме нещодавні перемоги студентства окрилили додатковою впевненістю близько 20 тисяч освітян-профспілковців – вчителів та студентів, – які вибороли 20-відсоткову надбавку до окладів працівників освіти, влаштувавши днями протестні акції у Києві, Сімферополі, Львові, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Черкасах та Вінниці.
Чому? Бо напередодні вперше в історії України саме молодь домоглася відкликання законопроекту не у сесійній залі, а протестами й перемовинами впевнивши депутатів-авторів відкликати свої підписи під ним. До того ж, цьогоріч це вже третій випадок, коли через молодь депутати відкликають законодавчі ініціативи.
Нагадую, що 31 січня у Києві, Донецьку, Житомирі, Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі та Одесі студентські та молодіжні організації влаштували акції протесту проти ухвалення законопроекту N7486-1 "Про вищу освіту". А 28 лютого у Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Житомирі, Івано-Франківську, Миколаєві, Хмельницькому, Рівне та Сімферополі вони протестували проти усіх законопроектів "Про вищу освіту", які містили норми, що дискримінують молодь. І вже 10 березня отримали результат: законопроект N7486-1 був відкликаний його авторами – аж сімома народними депутатами з головою найбільшої парламентської фракції на чолі.
Звісно, це не перша гучна перемога молоді за останні кілька років. У 2008-ому студентські та молодіжні організації змусили тодішнього міністра освіти відмовитись від узаконення примусових відпрацювань випускників вищих навчальних закладів. У 2009-ому молодь домоглася відміни ініціатив тодішнього уряду щодо скорочення держзамовлення на підготовку фахівців, магістрів і докторантів, а також щодо істотного розширення кількості платних послуг в вишах. Міністр тоді також відмовився від ідеї позбавлення стипендій за одну "трійку". А у 2010-ому в різних містах України проти додаткових платних послуг вийшло близько 24 тисяч студентів, чим змусили вже новий Кабінет Міністрів частково скасувати відповідну постанову. Також слід відзначити і вирішальну роль молодіжних протестів у порушенні кримінальних справ щодо вбивства студента Ігоря Індила, у боротьбі проти прийняття скандальних законопроектів про обмеження свободи мирних зібрань, про мови та нового Трудового кодексу.
То в чому ж полягає особливість чергового звершення молодіжного руху? В тому, що нам не довелося знову спостерігати за "кінськими перегонами" у парламенті, вгадуючи як яка фракція проголосує. Питання вирішилось значно раніше.
Але і "кінські перегони" приносять результат. Тим більше, коли просто щастить.
Так після першої цьогорічної студентської акції протесту вдалося "завалити" ще два законопроекти "Про вищу освіту". Причому "завалити" вдалося... цілком випадково. Тільки-но розпочалась восьма сесія Верховної Ради, і студентські та молодіжні організації навіть спрогнозувати не могли, що окрім законопроекту N7486-1 погоджувальна рада депутатських фракцій за день до голосування розглядатиме ще й законопроекти N5087 Вадима Колесніченка та N5087-1 Володимира Марущенка. Причому проект Колесніченка містив видозмінену редакцію одіозної норми законопроекту N7486-1 Табачника-Луцького – пропозицію узаконити безконтрольне і необмежене збільшення плати за навчання студентів-контрактників. Тож 31 січня молодь своїми протестами домоглася відтермінування розгляду проекту N7486-1, але N5087 1 лютого таки потрапив у парламент. І тут нам пощастило. Депутати-опозиціонери, що були свідками студентського бунту, затіяли у сесійній залі дискусію. В результаті – законопроект "регіонала" Колесніченка не добрав голосів, був відхилений і знятий з розгляду. Ну а законопроект опозиціонера Марущенка парламентська більшість відхилила, мабуть, вже суто через вередливість.
Отже, повторюся – через молодіжні протести на початку 2011 році були зняті з розгляду аж три законопроекти.
Надихає?
Святкувати перемогу саме молоді, звісно, ще зарано. Наявний законопроект N7486 "Про вищу освіту" Юрія Мірошниченка – не ідеальний. А Міносвіти тим часом розробляє ще один проект закону, у сьогоднішній редакції якого мінімально враховано вимоги студентства, і доповнено документ новими загрозами. Зокрема, зараз проект містить ще більш кабальну редакцію тієї ж норми щодо плати студентів-контрактників.
Проте вже зараз можна радити іншим соціальним групам України – у боротьбі за свої права варто брати приклад з молоді! Вчителі, наприклад, до поради вже дослухались.
І насамкінець хочу подякувати сьогоднішній коаліції організаторів останніх студентських протестів – осередкам Незалежної студентської профспілки "Пряма дія", Громадянського руху "Відсіч" та Всеукраїнської молодіжної організації "Фундація Регіональних Ініціатив" (ФРІ), а також Студентській колегії НаУКМА та іншим студентським та молодіжним організаціям міст України.
Ми змогли. Зможемо й більше.
Про автора статті. Голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної організації "Фундація Регіональних Ініціатив" (ФРІ), співкоординатор багатьох кампаній громадського лобіювання щодо захисту прав молоді.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
