Класика завжди актуальна. З нагоди заяви преззидента щодо підписання закону про криваві окупаційні прапори.
ХТО РЕВОЛЮЦІЇ ЇМ'ЯМ НАЗВАТЬ ПОСМІВ
ЦЮ МЕНСТРУАЦІЮ ЧЕРВОНИХ ПРАПОРІВ?
Цю епіграму приписують Юрієві Клену, чудовому українському поетові. Вона – про "пабєду бальшєвіков над собствєнним народом". Але так, наче сьогодні написано. Чи не так, панове московські лизоблюди та їхні мовчазні попихачі – совки?
Сьогодні виготовити прапор коштує чимало – великий – 220х120 – (за інформацією різних фірм) – до 60 грн, малий – 150х100 – до 20 грн. Скільки їх треба буде вивішати в Україні? Атож, сотні тисяч. І коли, до прикладу, 100 000 прапорів помножити на середню вартість у 30 грн, вийде 3 000 000 грн. Може б ці гроші краще роздати справжнім ветеранам Другої світової,залишки яких ще животіють по наших містах і селах?
Їх, справжніх ветеранів, насправді залишилося дуже мало. Це люди, народжені від 1910 року до 1925 року. Людина вже 1926 р. нар. могла потрапити на фронт або приписавши собі роки, або опинитися в партизанському загоні. Але й цим, наймолодшим фронтовикам зараз близько 85-ти років! Я думаю, можна знайти статистику – скільки таких людей залишилося серед живих. Зате виникає все більше псевдо-ветеранів – тупорила армійська офіцерня, яка від присяги есесесеру не годна відлипнути, кагебісти та інші спец-службісти, яких нормальні люди давно інакше як "п'ятою колоною" не величають.
То чи не для них наша влада-зрада прагне навішати червоних прапорів? І чому вона це робить? Відповідей кілька: а) свідома провокація з метою подальшого розколу країни; б) політичний мазохізм – усі на нас плюють, а ми насолоджуємось; в) масова паранойя, спричинена власною абсолютною економічною та політичною імпотенцією.
Останнє виглядає найбільш реальним...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.