''Бідний турок''. Будапешт. 1919 рік

Бідний Турок

Бідний турок, брат нещасний

Зірка тьмяна твоя гасне

Очі сіпає минуле

Попіл в серці. Проминуло.

Твій палац ворожі сили

Загарбали, зачорніли

Аравійські "друзі", перські

з ними, брате, справи кепські



То є справжній ворог, турко

Кров як пиво п'є байстрюка

Візирі, хануми, беї

Наче іграшки в злодіїв.

Збили, брате, з пантелику

Мову тюрків пнуть велику.

Твердять: "чурки людожери

діток жерли – не жаліли".

Але й в тебе є від Тата

Мова, доля, серце, Брате

Нащо ти свого не знаєш?

Нащо визнання шукаєш?

Шість століть в Європу лізеш

Шість століть їм ноги лижеш

"султанат Османів", друже

Лестощі царів. Паплюжать

честь аскера яничарством

губить нас Держава панська

Чи настане прокидання?

Тюрків справжніх об'єднання

Чабанів геройська сила

Кінь один й одна дружина

Сьогодення – тьма як в мене

Сонце гасне, сморід лине

У Каабі хазяйнують

Крадії, раби, холуї

У мечетях пил павуча

Олтарі гризе пацюче

"Грек" історію напише

Бреше, брате, стара миша.

Але я в Криму молюся

З братом смерті не боюся

Руки в небо простягаю

Сподіваюсь, сповідаю

Взимку й в спеку – хто з тобою?

В зрадах, в злиднях, в полі бою

З братом поруч – завжди разом

"Я татарин", я – зараза.

Бекір Чобан-заде

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.