Руки геть від Могилянки! Не допустимо деградації української освіти! (Звернення випускників НаУКМА)
У зв'язку з планами влади проводити "реформи", які не наближатимуть, а віддалятимуть Україну від світу, висловлюємо підтримку Національному університету "Києво-Могилянська академія", який виступає проти самоізоляції українських університетів, подальшої деградації науки та освіти в Україні.
Ставлення влади до Києво-Могилянської академії виявляється лакмусовим папірцем справжніх намірів щодо належності України до Європи чи "Русского міра".
Вороги України намагались зламати її орієнтацію на європейські освітні взірці та перетворити на посередній вуз. Так було за Катерини II, яка заборонила викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії, так було і на початку ХIX ст., коли у відповідь на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, за розпорядженням царського уряду Академію було закрито.
Ми переконані, що ті часи не лише для нашого рідного університету, а й для всієї української громади назавжди залишились у минулому.
І якщо якісь привиди цього минулого намагаються прорватись у сьогодення і встановлювати свої порядки, то наш обов'язок – не дозволити цим примарам матеріалізуватись.
Україна – історично європейська держава і саме там наше майбутнє.
І жодні табачники не здатні цьому завадити.
Ми, випускники Києво-Могилянки різних років, закликаємо колег-могилянців, а також усіх небайдужих поставити свій підпис під вимогою до влади припинити тиск на НаУКМА і відмовитись від ухвалення закону "Про вищу освіту", який веде до деградації освіти в Україні.
Звернення випускників Києво-Могилянської академії
Спільнота випускників Національного університету "Києво-Могилянська академія" глибоко стурбована ситуацією, що склалася навколо нашого Університету у зв'язку з можливістю прийняття нового Закону "Про вищу освіту".
Намаганнями Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (МОНМС) через прийняття нового Закону "Про вищу освіту" унеможливлюється не лише існування Академії в тому вигляді, в якому цей ВНЗ був створений і до сьогодні приносить користь суспільству, а й реалізуються посягання на більш фундаментальні речі – свободу мислення та свободу вибору, можливість громадян України отримувати якісну освіту на батьківщині, а також конкурентоспроможність України як таку.
Очевидно, що проект Закону України "Про вищу освіту", підготовлений МОНМС на чолі з міністром Табачником (людиною, яка не раз виявляла свою антидержавницьку позицію), у багатьох своїх положеннях веде до деґрадації вищої освіти в Україні, а відтак і самої держави. Закон концептуально позбавляє Україну можливості піднятися на якісно інший рівень не тільки в освіті, а й у здатності конкурувати на світовій економічній арені.
Від перших днів відродження Академія прагнула задавати нові стандарти, впроваджуючи в Україні світовий рівень освіти, а не вписуватися у застарілі рамки. В НаУКМА дискусія з викладачем – норма, а не скандал. Тут доступ до світового масиву іншомовних наукових джерел та інформації – вимога до студента, а не дивина. Тут відсутність корупції – повсякденна реальність. Вступні тести Могилянки відсіюють багатьох, але дають можливість здібним дітям з усіх куточків України отримати найкращу в країні освіту.
За майже двадцять років свого існування наша Аlma Мater довела власну конкурентоспроможність, яка підтверджена регулярними опитуваннями роботодавців і практичним успіхом її випускників. Ми пишаємося тим, що отримали відмінну освіту у своїй рідній країні і впевнені, що це не останній фактор, який зміцнює почуття національної гідності, робить нас громадянами, які готові працювати на благо України. Ми, свідомі громадяни своєї країни, хочемо, щоб і наші діти отримали освіту, яка б дасть їм можливість вільно думати і висловлювати свої думки, мати доступ до джерел і знань, що є надбанням світової цивілізації, а не колишнього СРСР.
Чим більше ВНЗ слідували би досвіду Могилянки (дві робочі мови, інтеграція у світовий науковий і освітній простір, університетська автономія) – тим швидше могла б відродитись Україна. Тому що самодостатніх особистостей, які ставлять питання і шукають відповіді на них, не так легко задовольнити "хлібом і видовищами". Бо в державі, де потрібно переконувати вільних у своїх поглядах і діях людей, владі треба значно більше професійності, ніж там, де панує страх і тиск.
Натомість нам пропонують повернутись до системи "гвинтиків", де лише держава – а не суспільство – визначає пріоритетність і надає фінансування університетам. Крок за кроком законодавство, яке пропонує пан Табачник та очолюване ним Міністерство, готується перетворити Україну на "країну волів", в якій люди добре працюють і не переймаються тим, хто і куди їх поганяє.
Випускників Академії ні такий сценарій, ні такий Міністр не влаштовують, оскільки обидва віддаляють Україну від того, щоб зайняти гідне місце серед європейських держав.
Підтримуючи позицію Києво-Могилянської академії, звертаємось до керівництва України з вимогою вiдмовитися від запропонованого Дмитром Табачником проекту Закону України "Про вищу oсвіту" як такого, що спрямований на самоiзоляцiю України, подальшу деґрадацiю науки та освiти в нашiй державi. Необхідність реформування системи вищої освіти давно назріла, але обраний курс на "уравніловку" жодним чином не сприятиме проведенню реформи, стратегічною метою якої повинно стати зміцнення позиції України як демократичної конкурентоспроможної держави.
Закликаємо керівництво МОНМС і держави залишити право Києво-Могилянській академії користуватися виправданою часом системою викладання і автономією управління, яка вже дала очевидні плоди.
Просимо усіх, кому небайдужа доля української освіти, а отже – і майбутнього України, поставити свій підпис під цим листом.
Це можна зробити тут.
Там же можна ознайомитись зі списком тих, хто вже підписав петицію – перейти за відповідною позначкою.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
