15 грудня 2024, 13:27

Відвернути від катастрофи

Із наближенням третіх роковин повномасштабного російського вторгнення (і 11 – початку нинішнього етапу війни з ордою) вся розбіжність сценаріїв, схоже, схлопується до трьох.

1. Магічний.

Трапляється щось, що нас усіх рятує чудесним образом. "Чорний лебідь", "Бог з машини", "Рояль у кущах" – назв феномену не бракує.

Наприклад, Трамп і його оточення настільки обуряться черговим масовим ракетно-дроновим обстрілом України, що ми отримаємо масовану допомогу без обмежень її застосування. Одночасно цільовими санкіцями буде обвалено, наприклад, ринок нафти, і перекрито шляхи постачання напівпровідників до росії.

У вогні, диму і голоді в кремлі отруюють (душать, ріжуть, потрібне підкреслити) путіна – і Вільний Світ святкує перемогу, заливаючи Україну інвестиціями. Які наше керівництво мудро вкладає в галузі розвитку, роблячи нашу країну регіональним лідером.

Оцінку вірогідності такого сценарію залишаю на розсуд читачів.

2. Інерційний.

Це той, який прийде, якщо нічого не змінювати. Продовжувати в тому ж дусі.

Трамп і компанія висунули путіну пропозицію щодо припинення вогню.

Услід за своїми міньйонами, путін відповідає образливо – ще й запускає ракетно-дронову атаку.

Влада офіс-менеджерів продовжує дратувати західний істеблішмент, скликати саміти миру і проголошувати плани незламності – "а то Захід буде винен, це ж усі глядачі марафону і читачі телеграм-помийок знають".

Від України вимагають подальших поступок заради "припинення жахливого кровопролиття" (як там уже нині говорить частина оточення Трампа: ну подумаєш, ну віддайте території, ну дозвольте ту російську мову і московську церкву, та і НАТО вам не надо).

А від європейських союзників вимагає більше витрачати на безпеку, і на допомогу Україні зокрема.

Європейський дипломатичний трек очолює Єрмак (як і багато що перед цим)...

Україна змушена або відчайдушно відбиватися в умовах скорочення допомоги, неефективного використання коштів, запізнень з фортифікацією, мобілізацією, корупції і провалів у виробництві...

... або погоджуватись на принизливі умови, які не зрозуміє суспільство. У першу чергу ті, хто воював.

Що далі? Вивчіть історію Веймарської республіки.

Не хочеться про це і думати.

А як не хочеться – то треба відвернути від катастрофи.

Бо є ще сценарій 3. Зосередження, або "мінімальним – максимального".

Коли країна веде війну проти переважаючого ворога, власні ресурси в безпорядку, а союзники – в сумнівах, треба зосереджуватись.

З усіх можливих варіантів дії треба обирати той, який веде до оптимального використання ресурсів і можливостей: мінімальних власних витрат діяльності і завдання ворогу максимальних втрат.

Подібну задачу називають ще "мінімальним-максимального", або "міні-максом".

Такі задачки "міні-максу" вирішують студенти-першокурсники; але нинішні можновладці на першому курсі займались іншим.

Що забере менше ресурсів:

- Навчити колишніх шоу-майстрів історії дипломатії і міжнародному протоколу, тонкощам "високої англійської" і психологічним прийомам бізнесмена-мультимільйонера? Чи відразу задіяти для переговорів людину, яка посідає відповідні властивості?

- Доручити виробництво дронів і РЕБ чиновникам середньої руки і ІТ-спеціалістам, дозволити їм пробувати і помилятись – чи провести конкурс між готовими проектами, оцінюючи не політичну лояльність, а результативність дослідницьких зразків?

- Терпіти експерименти в управлінні економікою і податковій політиці з боку кабінетних учених з досвідом роботи на нині розшукуваних зрадників – чи прибрати перепони роботи підприємств, дослухавшись до порад практиків?...

І таких простих питань можна ставити досхочу в будь-якій сфері. Правильні відповіді на них і забезпечать поворот у оптимальний сценарій.

Але Україна від цього дуже далека... а з кожним упущеним днем інерція зростає.

Вікно можливостей позитивно здивувати світ, знов стати безумовно "good guys", а не вічно роздратованими прохачами, – стрімко зачиняється.

А керівництво, яке зобов'язане цим вікном скористатись, продовжує ігнорувати можливості.

PS:... У 2019 році із зрозумілих причин був популярним пакістанський (здається) мультфільм "Король Віслюк".

Сюжет там, хоч і змалював винятково точно анатомію приходу до влади і початку правління популістів, закінчився хепі-ендом.

Тому, що головний герой справився з принциповою задачею. На кожен напрямок управління був зрештою призначений той, хто найбільше тямив, а не той, хто найкраще підлизувався. Такий от "Уряд національної єдності", який виявився успішним.

Однак це – казка. А в суворій реальності розкручується маховик інерційного сценарію...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

УНИКНУТИ ПАСТКИ

Чим нинішнє коло переговорів у складній фігурі Україна – рф – США – ЄС – інші _принципово_ відрізняється від попереднього, серпневого? Відмінність підкреслив віце-президент США JD Венс: "росіяни часто переоцінюють свої успіхи на полі бою, що ускладнює досягнення домовленостей"...

Серіал, який грає проти продюсерів

Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков назвав "санкції" проти пʼятого Президента "маркером" того, що відбувається в країні. Я пішов би далі: вони – це символ руху України в неправильному напрямку...

ЯК ГІТЛЕР

Часто говорять, що путін і його поплічники косплеять іншого московського людожера – сталіна. Однак з 2014 не бракує доказів, що у діях путіна проглядають паралелі з гітлером...

Висновки по літній кампанії

Тої випадок, коли розвивається "інерційний сценарій". 1. Рашистам, з одного боку, не вдалося реалізувати проголошені і розпіарені амбітні цілі "лєтнєго наступлєнія"...

ТЕРОР НА ТЛІ НЕСПРОМОЖНОСТІ

Чим більше деталей убивства Андрія Парубія стають відомі, тим чіткіше вимальовуються висновки. І вони волають про необхідність змін. 1. Ще раз підтверджено, що росія – держава-терорист...

ВИБИТИ ЗУБИ... ЯКЩО НЕ ЛОВИТИ ҐАВ

Сьогодні у Києві день жалоби. Знову. Черговий злочин рашистів знов перекреслив усі аргументи про "путін теж шукає миру", "повітряне перемир'я можливе" – та інші, які дико звучать для будь-якого мешканця Сум чи інших прифронтових громад, але чомусь не полишають чимало умів в Україні і світі...