ПʼЯТИЙ БЕРЕЗЕНЬ
Переговори в Абу-Дабі очікувано стали ритуальними танцями. Добре, що відбувається обмін полоненими. Це потрібно – але знайомо з часів Мінська і потребує радше готовності рашистів до обміну (коли їм щось треба), а не якихось спецформатів.
Тим часом росія знову згадала про вимогу не просто віддати їй Донбас – а й визнати його російським, причому всіма учасниками переговорів. Мовляв, вони цього завжли хотіли, а хто їхні слова сприймав по-інакшому – то видавання бажаного за дійсне.
Схоже, путіну наснилось, що він ось-ось десь прорветься. Що анонсований незабаром новий удар по цивільній інфраструктурі змусить українців капітулювати. Що союзники "втомляться від України".
Це попри те, що в росії проявляються перші ознаки обвалу в галузях, які використовувались якраз для порятунку від обвалу. Один з найбільших забудовників, "Самольот", звернувся до уряду рф з проханням урятувати від банкрутства і виділити 50 млрд руб на покриття витрат. "Піраміда" забудовників хитається. Памʼятаємо з 2008/9 років, як руйнування таких пірамід тягне за собою – через різке падіння попиту – і промисловість, і банки, і ринок праці...
Словом, швидше б уже.
Але оточенню путіна і цього мало. Війна триває, боярє царю вєрни.
У страшні дні березня 2022 популярно було згадувати, що саме в березні часто вбивали або усували російських царів та диктаторів. Чотири березні повномасштабного вторгнення минули. Надходить пʼятий.
Події явно потребують прискорення.
Новий міністр оборони Федоров назвав "стратегічною метою" знищення (виведення з ладу) 50 тис окупантів щомісяця. Це має перевищити здатність російської військової машини ці втрати відновлювати.
Падінню російської економіки посприяли б як сильніші санкції, так і масові удари відплати – ракетні, дронові, кібернетичні...
Все це формує порядок денний, який мав би бути обовʼязковим і обʼєднавчим для всіх (так, на цьому місці – нагадування про Уряд порятунку).
Але цього не бачимо. Все повільно, "на трієчку" і з погано прихованим бажанням пошвидше провести вибори і гарантувати збереження при владі.
Та росіяни такого не подарують. Вони усвідомлюють, що поставлено на кон. Для найвищого керівництва росії – це також екзистенційна війна; і поки що ціна зупинки для нього вища, ніж ціна продовження.
От якраз над зміною цього балансу і треба працювати. І цим оцінювати результативність усіх дій. Бо до наступного березня – надто довго. А до цього такими темпами і зусиллями, схоже, не встигаємо.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
