ДЕНЬ, ЩОБ НЕ ЗАБУТИ
У 22 році цей день влада оголосила "Днем єднання українського народу". На каналах було оголошено "марафон єднання" – такий собі прообраз донині сущого "мономарафону".
Такою була відповідь на попередження партнерів, і насамперед США, про підготовку повномасштабного російського вторгнення.
"Слуги" прийшли у Раду причепурені, у вишиванках. Демонстрували радість і оптимізм. Плескали заявам, що "нічого нагнітати паніку".
Спогорда відкидали наші вимоги додати 50 млрд для термінового переведення ЗСУ у режим готовності до війни. Назвивали це "популізмом".
Колись кожен із цих днів, особливо в січні і лютому, упереддень 24 лютого, будуть памʼятати як час ганьби. Час змарнованих можливостей. Час злочинної бездіяльності, яка коштувала людських втрат і руйнувань.
Будь-яка наступна влада не матиме права забути це.
Як 20 лютого навіки є днем памʼяті жертв режиму януковича і днем слави героїв Небесної Сотні, які своїм чином зумовили його падіння –
так 16 лютого має стати днем памʼяті про те, як засліплення, видавання бажаного за дійсне та потурання зрадникам ведуть до трагічних наслідків.
І ніколи не мають повторитися – так, як і злочини режиму януковича
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
