Хроніки Національної ради реформ. 16 квітня
16 квітня відбулося засідання N5 Національної ради реформ. Почалося воно з представлення Артема Ситника, голови Національного антикорупційного бюро, якого присутні привітали аплодисментами, на що президент зазначив: це зібрання ще ніколи нікому не аплодувало. У вступному слові Порошенко підкреслив, що проблема корупції хвилює людей найбільше, і порівняв її з кайданами, що сковують країну. Говорячи про реформи загалом, він зазначив, що на даний момент результати видимі лише фаховому аналізу, і закликав пришвидшити темп, аби зміни могли побачити всі.
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман у короткому вступному слові поінформував про початок роботи Конституційної комісії, яка сформувала три групи для роботи над питаннями судової реформи, прав людини та децентралізації. Похвалився прийнятими останнім часом важливими законопроектами, у тому числі про ринок газу, про децентралізацію державного архбудконтролю, про відкриті дані, про електронні петиції, про реєстрацію та державну закупівлю ліків.
На початку, як завжди, Дмитро Шимків коротко доповів про організаційні питання. Серед іншого, згадав державні закупівлі: не всі міністерства підключилися до пілотного проекту ProZorro. Лідером за обсягом закупівель є Міністерство оборони, у той час як за кількістю підключених державних підприємств беззаперечно перемагає Міністерство інфраструктури. Натомість Міністерство освіти та науки, Мінрегіонбуд, Мінкультури та ще декілька пасуть задніх, і наступного разу міністри вже мусять давати пояснення. Потішило підключення до системи прозорих закупівель Нацбанку, Львівської міськради, Укрспецекспорту та інших великих організацій.
Інша важлива тема, що прозвучала у виступі Шимківа, – система моніторингу успішності реформ. Я писав про це окремо: без вимірювання ключових показників ефективності не може бути ані координації учасників процесу, ані розуміння реального стану справ, ані публічної комунікації до українського суспільства та міжнародної спільноти. Наразі стан проекту такий: із 18 пріоритетних реформ 7 систем вже розроблені, 8 у процесі, 3 гальмують. Я несу особисту відповідальність, щоб у травні ми повністю завершили цю роботу. Дмитро також показав на прикладі реформи державної служби, як виглядатиме оцінка певної реформи за ключовими показниками.
Ще одна цікава річ – результати спеціального дослідження про сприйняття корупції бізнесом (було опитано 2741 керівників підприємств по всій країні). 60% респондентів не відчувають позитивних змін. Найгірші результати в Одеській, Запорізькій, Хмельницькій областях. Антирейтинг корупціонерів очолює Державна фіскальна служба, далі йде Агентство земельних ресурсів, ДАІ займає "почесне" третє місце.
Національна рада реформ щоразу розглядає дві концепції реформ з великого переліку, який треба виконати. На цей раз на порядку денному була реформа охорони здоров'я та програма просування інтересів України у світі.
Відкриваючи дискусію стосовно реформи охорони здоров'я, президент назвав систему охорони здоров'я національною катастрофою і закликав дотримуватися правди і відповідальності, відмовившись від популізму. Всім відомо, підкреслив він, що медична допомога в Україні не є безкоштовною. Вона платна, але гроші не можна заплатити легально. Це найменш популярна реформа, зазначив Порошенко, тож спротив буде найбільший. Основним ключовим показником ефективності цієї реформи буде тривалість життя. Ми вже маємо певні результати, сказав він, наприклад, економія 30-40% на державних закупівлях ліків – це удар по фармацевтичній мафії. Також прибрано ПДВ та імпортний збір на ліки, що має позначитися на роздрібних цінах.
Про реформу охорони здоров'я за матеріалами виступу міністра Олександра Квіташвілі напишу окремо, бо це всім цікаво та важливо.
Другим важливим пунктом порядку денного була програма просування інтересів України у світі. У вступному слові президент зазначив, що, з одного боку, довіра до України кардинально змінилася на краще; з іншого боку, світ уважно спостерігає за результатами реформ, і ми ризикуємо, що у випадку повільного темпу увага до України перетвориться на втому від неї. Михеїл Саакашвілі оголосив, що він домовився щодо входження в Дорадчу міжнародну раду реформ (фактично це спільнота "адвокатів" України) кількох відомих політиків, таких, як Карл Більдт та Елмар Брок (на жаль, поки що ця інформація офіційно не оприлюднена). Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк підкреслив, що англомовність уряду дозволила організувати велику кількість медійних подій та публікацій.
Програму популяризації представляв заступник глави АП Валерій Чалий. Він поділився цікавою інформацією: згідно із соціологічними дослідженнями, третина українців вважає, що популяризація України у світі позитивно впливає на їхній особистий стан справ. Отже, як сприймається Україна у світі? Ключовими словами є "революція гідності", "війна на Донбасі", "корупція" та "економічна криза". Світ переконаний, що Україна охоплена нестабільністю, недостатньо знає про перетворення в Україні. Що має побачити світ? Правду про російську агресію та інвестиційну привабливість внаслідок успіху реформ.
Україна досить потужно виглядає на дипломатичному полі: за 10 місяців президент провів більше 90 міжнародних зустрічей, а разом з прем'єр-міністром та головою парламенту ця цифра сягає 220. Англомовні урядовці та народні депутати, нова сильна генерація дипломатів, ініціативне громадянське суспільство та активна українська діаспора є ключовими інструментами просування. (Особливо всі відзначали заслуги Українського кризового медіа центру.) Зрозуміло, що за відсутності бюджету все робиться на ентузіазмі. Наразі ключовим аспектом є синергія зусиль, координація держави та громадських організацій, запуск сталих механізмів. Розроблена програма передбачає створення низки спеціальних інструментів: конференцій, виставок, фільмів тощо.
В обговоренні прозвучала велика кількість ідей щодо використання різноманітних інструментів популяризації України та просування її інтересів: інститути Тараса Шевченка як осередки української культури за кордоном, Світовий конгрес українців, сучасне українське мистецтво тощо. Михеїл Саакашвілі підкреслив значення туризму та поділився грузинським досвідом програми вивчення англійської мови: англомовні вчителі, що жили і працювали в Грузії, потім стали її найкращими адвокатами. (Від себе зазначу, що Міністерство економіки, до сфери відповідальності якого належить розвиток туризму, нещодавно провело дуже цікавий конкурс програм розвитку туризму.)
Додав і я до обговорення, нагадавши про відмову уряду від участі в найбільшій у світі виставці EXPO 2015, яка відбувається раз на 5 років (через що її звуть "світовою економічною олімпіадою" чи "світовою олімпіадою інновацій"), при тому, що цьогорічна тема є нашою, українською – "Харчування як енергія для життя". Уряд відмовився, а волонтери не відмовилися – зробили всю підготовчу роботу, а бізнес заплатить гроші за стенд. Президент зацікавився й обіцяв підтримати проект.
На завершення засідання Національної ради реформ було розглянуто деякі практичні питання реформи прокуратури, про які доповів заступник генерального прокурора Давид Сакварелідзе. До речі, треба буде поділитися слайдами його презентації, там багато цікавого. Нам потрібна свіжа молодь, наголосив Давид, бо система прокуратури так само намагається закритися, як і судова система. (Всім відомо, зазначив Порошенко, що судді, які судили майданівців, знову переобралися на новий термін, суддівська система опирається і своїх не видає, і потроху легалізує всіх злочинців зі своїх лав.)
Резюме. Наш равлик реформ дуже повільно повзе вгору, долаючи спротив гравітації та штучні перешкоди. Іноді здається, що він взагалі не посувається. Точне вимірювання підтверджує певний прогрес, але темп не тішить. Нам потрібно більше людей, більше зусиль. Не здаватися, не опускати руки, не йти на компроміс. Нам потрібно поставити равлика на колеса, і ми знаємо, як це зробити.
Дякую всім, хто дочитав.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
