На Змієвих валах готують вила

война за землю

Недавно случайно выдалось побывать на собрании актива с. Лесники, что недалеко от Киева.

Несмотря на кризис, который ударил и по ценам на недвижимость, война за землю вокруг столицы продолжается. По просьбе селян публикую статью моего знакомого журналиста Евгения Рудько об этом конфликте.

На Змієвих валах готують вила

Євген Рудько

Давно відомо, що найдраматичніші людські історії трапляються не в столиці, а на тихій і сонній периферії. Навіть, якщо ця провінція знаходиться в якихось кількох кілометрах від багатомільйонного мегаполіса, пристрасті там вируватимуть не менші, ніж у творах Кобилянської чи Стефаника

Про проблеми власників земельних ділянок у київських "Русанівських садах" завдяки регулярним сюжетам у теленовинах відомо чи не всій країні. Проте "русанівці" своїх дач не віддали за безцінь, і, якщо активно чинитимуть опір, то отримають перемогу навіть над, здавалось, всесильним Леонідом Чернівецьким. За межами "цивілізованого світу" ситуація незрівнянно гірша. По-перше, виявляється, що "цивілізований світ" закінчується за столичною окружною дорогою, а деякі анклави його є ще в містах мільйонниках. По-друге, сподіватися на те, що інтереси мешканців, що живуть на "зворотному боці Місяця", когось цікавлять – марно.



Історія проблем мешканців сіл Лісники, Хотів і Ходосіївка (Києво-Святошинський район, Київської області) почалася майже десять років тому, коли колективне сільськогосподарське підприємство "Хотівське" було реорганізоване в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Хотівський". В латентному стані проблема проіснувала до червня минулого року, коли виявилося, що згідно згаданого рішення про реорганізацію (від 3 березня 2000 року) та рішення Франківського районного суду міста Львова (від 25 лютого 2005 року) актом СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський" став власником земельної ділянки площею 6, 7266 га, розташованої на території Лісниківської сільської ради. Таким чином, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю був зареєстрований державний акт, згідно якому власником землі ставав "Агрокомбінат "Хотівський".



Аборигени змиритися з таким нововведенням не захотіли, і 25 червня минулого року надіслала у Службу безпеки України листа, в якому, зокрема, говорилось: "В районі відбувається одна із найбільш масштабних та цинічних земельних афер в історії незалежної України, направлена на пограбування держави та громад району. Кричущим прикладом беззаконня є те, що у складі земель, які протиправно потрапили у приватну власність СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" опинилася і архітектурна пам'ятка загальнодержавного значення "Зміїв вал", яка розташована на території Ходосівської сільради на площі 14 га (державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ N236988).



Тоді представники місцевої громади с. Лісники, дізналися, що усі землі, які опинилися у власності СТОВ Агрокомбінат "Хотівський", готуються до перепродажу, "для унеможливлення їх подальшого повернення до державної власності". А вже через два дні мешканці села Лісники стояли під Секретаріатом Президента з плакатами "Пане Президенте, в Держкомземі – мафія?", "Пане Президенте, в Києво-Святоинському районі управління земельних ресурсів – приватна фірма?!", "Бандитам – земля, селянам -дуля!". І у СП, і у Кабінеті міністрів селянам пообіцяли допомогти і розібратися.

Через п'ять днів керівництво Києво-Святошинського району Київської області заявляє про незаконну приватизацію близько 100 га землі державної власності, включаючи пам'ятку археології. А начальник юридичного відділу Києво-Святошинської районної держадміністрації Юрій Дороган стверджує, що в кожному рядку держакту на право власності на землю міститься порушення закону. Зокрема, в держактах відсутній підпис голови Києво-Святошинської РДА, цільове призначення ділянок не відповідає законодавчо встановленим, жодні рішення про надання ділянок ні сільрадами, ні райадміністрацією не приймалися. Тоді ж Дороган категорично заявив, що ці землі перебувають у складі запасу сільських рад або є землями державної власності, і припустив, що приватизував їх "Агрокомбінат "Хотівський" для перепродажу фізичним особам. Названо було і засновників СТОВ – ТОВ "Земельний центр" і ЗАТ "Інвестиційна група "Регіон Капітал". Тоді ж з'ясувалось, що вартість приватизованих гектарів становить щонайменше 100-150 млн. доларів США.

Відповідь від опонентів не забарилася. "Агрокомбінат "Хотівський" оперативно вирішив відмовитися від земельної ділянки площею 13,9 га, на якій розташована національна пам'ятка археології Змієві Вали, на користь держави. Юрист, що захищала інтереси СТОВ зазначила, що підставою для видачі держактів на право власності на землю СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський" є саме реорганізація КСП "Хотівський" у СТОВ. До того ж, на думку юриста, яка обслуговувала СТОВ, держакт на право колективної власності підписує керівник Управління земельних ресурсів, а підпис голови райдержадміністрації необхідний тільки при оформленні права власності на землі державної власності. Такі твердження суперечили інформації від керівництва сільської ради с. Лісники – правонаступництво СТОВ "Агрокомбінат "Хотівський" від КСП "Хотівський" не доведене.



До листопада минулого року проблемою потроху цікавилися і народні депутати, і навіть Генеральна прокуратура. Відповідні суди займалися розглядом справи. І 5 листопада 2008 року Господарський суд Київської області, розглянувши справу N3/116-147-08 вирішив "Визнати недійсними державні акти на право власності земельною ділянкою серій ЯЖ N235994... від 04.06.08 на загальну площу 77,747 га видані СТОВ Агрокомбінат "Хотівський". Відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом повернення земельних ділянок з кадастровими номерами... у розпорядження територіальної громади села Лісники". 24 квітня поточного року Київський міжобласний апеляційний господарський суд стосовно справи N3/116-147-08 постановив "Апеляційну скаргу СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" на рішення господарського суду Київської області від 05.11. 2008 р. у справі N3/116-147-08 залишити без задоволення".



Група активістів з мешканців Лісників, які відвоювали свої землі тішилися аж до 16 червня, коли Вищий господарський суд України під головуванням судді Демидової у максимально стислому режимі розглянув справу ще раз, і вирішив направити її на повторний розгляд. Селян обурило навіть не те, що рішення попередніх судових інстанцій було проігнороване, а швидкість з якою це було зроблено. Суддю занесли до когорти "зваричів", які люблять, щоб їм "засівали" кабінети різноманітними купюрами. Проте і це не найстрашніше. На зібранні мешканців Лісників в своєму емоційному виступі голова Лісниківської сільради Ольга Сагач дійшла висновку, що "по Лісниках не буде змоги ні пройти, ні проїхати – всюди будуть огорожі стояти. І замурують нас живими – ми не зможемо у власному селі жити та дихати... Куди не поткнешся – скрізь буде приватна територія". Говорилося це на фоні нашвидкуруч зроблених плакатів з написами "Громада перед вибором: земля, або життя" і "Попереджаємо: землю без крові не віддамо". Тоді ж одна з мешканок Лісників сказала: "Ми, дійсно, візьмемо і вила, і коси, і зчиниться тоді революція".

фото с сайта http://www.panoramio.com

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.