Щодня втрачаємо гроші!
Сьогодні сфера українського велнеса – terra incognita як для іноземців, так і для самих українців. У нас є все для того, щоб надавати послуги на високому рівні, але при цьому немає елементарних умов, які дадуть можливість сфері велнес і спа працювати, заробляти і водночас залучати грошові потоки в Україну.
Але давайте почнемо з початку, адже ця тема мене зацікавила не випадково. Минулого тижня гостею моєї авторської програми PERSONA стала Президент Національної асоціації велнеса і спа України Оксана Лихацька.
Виявилося, що за блискучим фасадом велнеса і спа в Україні приховані дивовижні речі, про які ми й не підозрювали.
У галузі величезний потенціал. У руках талановитого менеджера велнес і спа стане для України золотою жилою: у нас унікальний клімат, доступні ціни, хороша інфраструктура і привітні люди. Якщо говорити про розстановку сил у галузі, то сьогодні серцем велнеса є Київ. Тут найширший спектр послуг, що надаються, найбільше салонів. Слідом за столицею йде західний регіон. Причому це не міста, а Закарпаття та Прикарпаття. Після західного регіону – Одеса і східні регіони.
Велнес не належить до жодного з міністерств. Це означає, що ціла галузь, яка працює на перетині таких напрямів, як спорт, туризм і медицина, виявилася без патронату держави – такий собі "лакшері безпритульний". І як наслідок: за велнес ніхто не відповідає, ніхто не регламентує його діяльність, не розробляє держстандартів. Велнес не бере участі ні в одній з держпрограм, ніхто не виділяє ресурсів на розвиток галузі. Своєю чергою, велнес не наповнює бюджет країни. А за даними експертів, на велнес припадає близько 40% від усього світового медтуризму, при цьому оздоровчий туризм приносить бюджету країн Євросоюзу в кілька разів більше грошей, ніж медичний. Ми зараз такої можливості позбавлені.
В Україні немає офіційно затверджених стандартів надання велнес-послуг. Співробітники сфери велнес працюють без єдиних затверджених стандартів. Клієнти велнес-салонів при виборі місця обслуговування змушені покладатися на свої відчуття або на відгуки знайомих. Але в салоні ми віддаємо своє здоров'я і красу в руки фахівця, і можливість постраждати через непрофесіоналізм або самодіяльність закладу – дуже сумнівне задоволення. Та ще й за наші гроші.
Отримати 100% результат з гарантією можна тільки в п'ятизіркових готелях великих мереж рівня Hyatt Regency, наприклад. Природно, в Україні є можливість отримувати послуги велнес, які відповідають світовим стандартам. Ці радощі доступні в п'ятизіркових готелях, тому що дотримання норм – це умова роботи салону при готелі в Україні. Але це швидше приємний виняток в реаліях українського життя. І ще один важливий нюанс: цінова політика закладів преміум-класу далеко не бюджетна, дозволити собі це задоволення можуть одиниці, а велнес потрібен багатьом.
Для того щоб відпочити, можна не їхати за межі міста. Я часто чую від друзів фразу, що відпочити можна, тільки виїхавши куди-небудь до моря або в гори. Природно, зміна картинки за вікном завжди діє добре, але тільки в разі необмеженого часу. А якщо часу не багато, то в умовах сучасного велнес-центру можна чудово відпочити, не виїжджаючи за межі свого міста. При цьому отримавши можливість оздоровитися, переключитися і повністю розслабитися. Більш того, через пандемію COVID-19 це стає світовою тенденцією.
Велнес сьогодні – це світовий тренд. Україна при тих ресурсах і можливостях, які у нас є, а також за підтримки держави здатна посісти одне з чільних місць у світовій велнес-індустрії. І я щиро вірю, що це станеться.
А поки, панове, втрачаємо гроші!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
