ВОНИ завалили реформи
За виступом Януковича в парламенті з посланням начебто уважно слідкували присутні в залі депутати і міністри. Серед них були фактично всі відповідальні за кожну зі списку реформ, які визначені в Програмі реформ та у тому ж посланні. Проте дивишся на більшість відповідальних – і розумієш – ВОНИ не будуть робити реальні реформи. Навіщо їм реформувати країну, якщо нинішня ситуація їх максимально влаштовує, якщо і зараз у них все є і покращення відбувається щоденно? Покращення – в окремо взятому домогосподарстві?
Це нам потрібні реформи, це ми бачимо ріст цін, це ми закриваємо малі бізнеси і відкладаємо домашні плани покупок. ВОНИ – якого б кольору не були – не знають, скільки коштує картопля на базарі і проїзд у маршрутці. То навіщо ЇМ проводити реформи?
На жаль, поки що серед НИХ не з'являлися українські Ганді, Ататюрки, Лі Кван Ю, Де Голлі чи хоча би Сталіни. Еліти тих країн також мали все, що необхідно особисто для себе та сімей, мали гарну освіту і безхмарні перспективи, але пішли на важку боротьбу і змінили свої країни. Будемо сподіватися, що можливо і наші пасіонарії просто поки працюють не на тих посадах, і таки дочекаємося "свого Вашінгтона".
А поки що замість пенсійної реформи нам пропонують підвищити пенсійний вік і затягнути паски. Замість земельної реформи – віддати задаром земельні паї перекупникам. Замість адміністративної реформи – переставляння стільців. Хоча рецепти справжніх "проривів" є, і вони відомі, і навіть включені в тексти відповідних програм, і більше того, не потребують захмарних бюджетних коштів.
Як же заставити ЇХ виконувати ті програми? В наших реальних умовах виходів два – масові протести і страх втрати влади. Лише кількатижневі податкові майдани пом'якшили частину дурниць в податковому кодексі. За кожну статтю в кожному новому законі на вулицю не вийдеш, проте народ повинен мати право на масові протести.
А страх втрати влади повинен підживлюватися можливістю програти на виборах. І тому, як для когось це не буде дивним, головна надія українських реформ – український Президент. Для призначених чиновників його адміністрації чи уряду навіть зміна Президента в 2015 не стане трагедією. Хтось перейде в нову команду, хтось відійде від справ на пенсію чи в бізнес. І тому призначені адміністратори реформи не саботують, але і не "проштовхують". І народні депутати мають шанс купити місце в окрузі чи вчасно змінити орієнтацію. А тому всі сподівання лише на політичну волю однієї особи. Адже якщо країну не реформувати, рівень добробуту лише падатиме, і в 2015 році ніякі трюки не дадуть Гаранту шансів на переобрання.
Детальніше про те, на якому етапі буксують кожна з основних реформ ми пишемо тут. А тепер будемо чекати як на все це відреагує Президент – кадровими висновками чи може і важким словом. В деяких випадках не завадив би і важкий кулак.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
