Лікувати не можна помилувати – пора відкривати карти щодо єдиного варіанту вирішення питання Тимошенко.
З одного боку, для всіх зрозуміло, що питання полегшення долі Тимошенко – ключова умова для підписання Угоди про Асоціацію. З іншого боку, учасники переговорів так часто міняють свою позицію і видають абсурдні заяви, що істина тоне в морі білого шуму. Проте насправді картина виглядає досить просто і ясно.
1. Помилування не буде. Ні повного, ані часткового з викупом. На це є ряд політичних, психологічних та юридичних причин, про які достатньо сказано і написано.
2. Лікування за кордоном є можливим. І в принципі, станом на середину вересня всі сторони на це погодилися і випустили відповідні меседжі. Чому потім дехто змінив позицію і повернувся до мови ультиматумів – можна винуватити чи повний місяць, чи руку Кремля.
3. Пора створювати правовий механізм для виконання пункту "лікування в "Шаріте", бо часу все менше. Є міжнародний досвід запровадження механізмів переривання ув'язнення для лікування, і нехай справа Тимошенко стане приводом для появи такої гуманної норми у нас.
4. Є лише один варіант зміни законодавства – через Верховну Раду. І суперечки щодо того, хто ж має розробити і внести законопроект, виглядають як дивні ритуальні танці. Влада і опозиція не довіряють одна одній і бояться зробити подачу, яку не приймуть опоненти? Ну добре, внесіть той законопроект разом, або попрохайте це зробити позафракційних.
5. На крайній випадок ставимо в порядок денний наступного пленарного тижня (з 22 жовтня) законопроект С.Міщенка 2453а, перед тим розглядаємо його в комітетах. Терміново доопрацьовуємо на друге читання, бо там є ряд дискусійних моментів. На тижні 5-8 листопада реально прийняти закон в цілому і Президенту оперативно його підписати. Відповідно, до Вільнюського саміту реально вивезти хвору в "Шаріте" і відкривати шампанське.
6. Все інше – білий шум від лукавого.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.