11 серпня 2014, 11:46

У пошуках "нового депутата".

Головне, для чого потрібні позачергові парламентські вибори – це змінити хоч трохи якість депутатів. Кожна нова каденція починала роботу з того, що чіпляла спецномери на автомобілі, намагалася "вимутити" ділянку в Конча-Заспі, компенсацію за неіснуюче житло та надати специфічні послуги якірному олігарху. Звичайно, бувають і приємні виключення, і сотня-півтори реальних роботяг працюють і в цьому парламенті. Проте ця "депутатська сотня" тоне в болоті корупції і не набирає критичної маси для зміни глобальних пріоритетів усього органу.

Зараз відкрилося унікальне вікно можливостей, коли під час війни політична корупція не може бути настільки показово-помітною, а отже є шанс на отримання нової якості парламентаризму. Нам потрібні не нові обличчя – нам потрібні інші підходи, і їх можуть принести "інші" депутати.

Загрозу зміни правил першими відчули "оптовики" – бажаючі контролювати десятки депутатів олігархи. Спочатку облом прийшов з боку Президента – як виявилося, П.Порошенко не вважає себе винним жодному з олігархів і не збирається виділяти їм квоти у своєму партійному списку, і навіть питання сприяння в мажоритарних округах нікому не обіцяне. Після цього бажаючі зробити оптові закупівлі отримали відмову від О.Ляшка – причому дехто вислухав це в настільки категоричній формі з використанням ідіом, що тут же дав команду "мочити інформаційно".

Потенційно дві найбільші фракції наступного парламенту розуміють, що їх списки будуть під мікроскопом вивчені конкурентами та журналістами, і тому навряд чи поступляться принципами. Щодо решти прохідних партій – там і так занадто тісно від старих партійців, діючих депутатів і регіональних лідерів, щоб збільшувати квоту для олігархічних тушок.

Для всіляких тендерних, лікарських, нафтових чи інших лобі завжди більш надійним було інвестувати в депутатів до виборів, тоді відповідна зв'язка працювала міцніше, спільна таємниця була страховкою на випадок відмови від зобов'язань. Домовлятися із переможцями виборів – питання складне і ризиковане. Для олігархічного інтернаціоналу краще рішення в такому разі – відкласти вибори, і відповідні підписи за нову коаліцію вже типу зібрані. Цими підписами нібито намагалися полякати Президента і домовитися про нерозпуск парламенту, але знову облом – на нього де сядеш, там і злізеш. А реальне створення "ширки" викличе вже не сміх, а бунт політично активних громадян.

Ці вибори – унікальний шанс на зміну формату відносин політиків і олігархів. Великий бізнес впливає на політику і в країнах зразкової демократії, "Картковий будинок" нам про це нагадав. Проте важливо перейти від ставлення умов і відкривання дверей ногами – до очікування в приймальні і готовності працювати прозоро.

Сама виборча система могла би допомогти у зламі ситуації. Проте парадокс полягає в тому, що змінити виборчі правила мають саме ті люди, які потім через три місяці втратять владу завдяки застосуванню нової моделі. На сьогодні у Раді немає 226 відповідних камікадзе, тому відкриті регіональні списки ми поки що не побачимо. Всеукраїнські відкриті списки – це фікція і обман, тому що в результаті їх застосування до парламенту попадають ті ж самі люди і фактично в тому ж порядку, що і при закритих списках. Нагадаю, відкриті списки – це не публікація списку кандидатів, це – можливість виборцю скористатися преференцією і віддати голос конкретному кандидату із партійного списку.

Отже, нас очікує змішана виборча система, можливо із блоками, вірогідно з більшою заставою, можливо зі зміненим бар'єром. Щоб запустити більше свіжих сил до парламенту, бар'єр можна було би знизити і до 1-2%. Погоди в Раді такі дрібні фракції не зроблять, а до наступних виборів з них може щось путнє би і виросло.

Технічні і організаційні зміни також навряд чи можливі в умовах цейтноту. Виборчу кампанію можна би було скоротити до 45 днів, якби ці вибори проводилися через рік, і ЦВК встиг би перебудувати систему "Вибори", навчити членів комісій та оновити нормативну базу. До речі, щодо складу ЦВК: якщо проводити вибори в жовтні 2014, їх будуть проводити ті самі члени комісії. Коней на переправі не чіпають, новим людям буде складно почати роботу одразу з занурення у складну виборчу кампанію.

В умовах існування мажоритарної складової корупціонери та олігархи більше уваги приділятимуть саме можливостям округів. І тут уже себе має показати український виборець: ми побачимо, чи реально зменшилося бажання громадян продати голос тому, хто обкрадав його роками і бажає продовження.

Будемо оптимістами і постараємося в новий парламент провести критичну масу "нових депутатів" – тих, хто все таки має інші пріоритети і візьметься за реформи для народу, а не для себе. До речі, як там поживає технічна система для нарешті персонального голосування?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи

Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення...

Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?

Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним...

Гарантії безпеки та країна-фортеця

Навколо Києва посилено будуються фортифікації, це візуально помітно при подорожах особливо у північному напрямку. Робота проводиться масштабна і капітальна, з використанням важкої будівельної техніки, великої кількості бетону та металу...

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...