За півроку антикорупційної реформи її не змогли завалити.
Ось уже минуло більше ніж півроку, як Рада дала старт антикорупційній реформі в Україні. Слід нагадати, що 14 жовтня 2014 року (до речі, на велике релігійне свято – Покрову) прийнято пакет нових антикорупційних законів:
• Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 – 2017 роки.
• Про Національне антикорупційне бюро України.
• Про запобігання корупції.
• Про прокуратуру.
Проаналізуємо, які Україна має на сьогоднішній день успіхи у здійсненні антикорупційної реформи.
Антикорупційна стратегія. Українське суспільство мало побачити "дорожню карту" антикорупційних заходів ще 26 січня цього року (такі вимоги встановлені Законом), але на сьогодні затвердженої Урядом державної антикорупційної програми поки що немає. До обговорених проектів висловлено досить багато критичних зауважень.
Антикорупційне бюро. Нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Національне бюро утворюється Президентом України. Контроль за діяльністю Національного бюро здійснюється Комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого відноситься боротьба з корупцією і організованою злочинністю. Директор Національного бюро підзвітний Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.
Що зроблено: призначено керівника Національного бюро та його першого заступника. Оголошено два конкурси: на зайняття посад керівників структурних підрозділів, необхідних для функціонування Бюро, та посад детективів. Є ясність із приміщенням, воно фактично готове до початку роботи, ремонт не потрібен.
Новопризначений директор буде просити Раду про зміни до закону, для підняття соціальних гарантій та зарплат не лише детективам, але і іншому персоналу бюро. За моїми скромними суб'єктивними підрахунками, контингент Бюро (потенційні об'єкти кримінальних проваджень) розкрадають із держбюджету від 200 млн. грн. щодня, тому жаліти грошей на боротьбу із цим злом не варто.
У зв'язку із високим інтересом до роботи бюро та достойними зарплатами, очікується значна кількість претендентів на зайняття посад, що сповільнить конкурсні процедури, і тим самим загальмує початок його функціонування. Сподіватися на те, що Національне бюро ефективно запрацює найближчі три-чотири місяці – на жаль, це дуже оптимістичний прогноз.
Превентивний антикорупційний орган. Доречно нагадати, що Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом. На нього покладатимуться функції із:
• забезпечення формування та реалізації антикорупційної політики;
• розроблення, моніторингу та координації виконання Антикорупційної стратегії та державної програми з її реалізації;
• моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства щодо професійної етики та конфлікту інтересів;
• координації і методичної допомоги у виявленні та усуненні органами корупційних ризиків;
• здійснення фінансового контролю (перевірка декларацій, моніторинг способу життя);
• затвердження правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;
• координації в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;
• співпраці з викривачами, вжиття заходів щодо їх правового захисту;
• роз'яснення, методичної та консультативної допомоги щодо застосування антикорупційного законодавства;
• здійснення міжнародного співробітництва у сфері антикорупційної політики.
Тобто, якщо НАБ є правоохоронним органом для проведення ОРД та слідства щодо вищих посадовців, то Нацагенство – це превентивний орган для розробки методик по запобіганню корупції. На жаль, багато хто плутає. Функції тут абсолютно не дублюються. На сьогодні функції Нацагенства тимчасово виконує Мінюст, і зрозуміло, що в цьому міністерстві вистачає і іншої роботи.
Національне агентство, яке утворюється Кабінетом Міністрів України, є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй та підзвітний Кабінету Міністрів України. Зі свого боку, Президент активізував формування Національної ради з питань антикорупційної політики, Указ про створення якої був виданий також іще півроку тому.
Якщо стосовно Національного антикорупційного бюро, як може переконатися читач, зроблено вже певні рухи, то щодо організації функціонування Національного агентства можна двома словами сказати, "ще й кіт не валявся". Так, не зважаючи на те, що Урядом затверджено Положення про проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства та Регламент роботи конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства, а також оголошено проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства і визначено уповноважену посадову особу, відповідальну за його проведення, не проведено ініціативні збори громадських організацій для делегування своїх представників до конкурсної комісії, навіть на Урядовому порталі немає інформації про дату проведення ініціативних зборів з обрання членів комісії (доречи відповідне повідомлення про їх проведення розміщується на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення зборів). А тому якщо і почнеться процес конкурсу, то це вже не раніше 22 травня. А якщо взяти до уваги всі строки формування конкурсної комісії, дай, Боже, щоб тільки комісія запрацювала у червні.
6 травня на своєму черговому засіданні при розгляді питання щодо визначення представника Верховної Ради України до складу конкурсної комісії Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції прийняв рішення звернутися до громадських організацій щодо надання Комітетові відповідних пропозицій стосовно кандидатур, які Комітетом будуть запропоновані Верховній Раді України. Принагідно запрошую громадські організації подавати свої кандидатури до складу конкурсної комісії, ми відберемо в комітеті одного і запропонуємо Верховній Раді.
Отже, оскільки для подачі заяв кандидатам на зайняття членів Національного агентства відводиться 15 днів, та беручи до уваги інші конкурсні процедури, можливо, що десь у липні поточного року можуть бути визначені члени Національного агентства.
На сьогодні знову ж таки Урядом не вирішено питання приміщення для Нацагентства. Слід зауважити, що Державним бюджетом на 2015 рік для функціонування Національного агентства передбачено кошти у розмірі понад 112 млн. грн.
Залишається прогнозувати, що Національне агентство повноцінно може запрацювати ближче до кінця поточного року, тобто почне випускати перші методики та проекти нормативних актів по аналізу видатків держслужбовців, запобіганню конфлікту інтересів тощо.
Державне бюро розслідувань. Створення Державного бюро розслідувань передбачено Прикінцевими та Перехідними положеннями Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, згідно з якими окремі норми КПК вводяться в дію з дня створення Державного бюро розслідувань.
Низкою положень КПК передбачено здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень, поряд зі слідчими органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, слідчими Державного бюро розслідувань.
На сьогодні групою народних депутатів розроблено та внесено до Верховної Ради України відповідний законопроект щодо Державного бюро розслідувань (реєстр. N2114). Вказаний законопроект було включено до порядку денного Верховної Ради України ще 21 квітня 2015 р., проте з того часу його розгляд багато разів переносився. Реальна причина – лобі з боку чинних правоохоронних органів, які не бажають втрачати свою "ліцензію на корупцію".
Реформа прокуратури. Парламентом минулого скликання було прийнято Закон "Про прокуратуру", який мав вступити в дію 25 квітня поточного року. Проте, реформа не була проведена. Верховною Радою 21 квітня поточного року прийнято рішення про перенесення набрання чинності Законом "Про прокуратуру" до 15 липня 2015 року. У парламенті продовжуються дебати щодо того, які зміни потрібно і можливо внести за цей час. Радикальна партія категорично виступає проти фактичного повернення прокуратурі функцій загального нагляду, а це має місце у одному із законопроектів.
Очищення влади. Ось уже більше ніж півроку діє Закон України "Про очищення влади", який має неоднозначні оцінки. У реєстрі Мін'юсту зареєстровано 533 особи, стосовно яких застосовано положення Закону "Про очищення влади". Серед них більшість попали під люстрацію за формальними ознаками, щодо них не було реальних звинувачень чи скарг про зловживання чи співпрацю із кланом Януковича. Тобто, для вирішення суспільного запиту на корупцію чинний механізм не є досконалим.
Венеціанська Комісія також наполягає на внесенні до закону "Про очищення влади" поправок. Перш за все, це стосується принципу індивідуальної відповідальності а не чисток за біографічними даними. Також, комісія нагадує, що головна ідеологія люстрації – не покарання за давно минулі справи, а недопущення до роботи на відповідальних посадах осіб, які можуть принести там шкоду.
16 квітня 2015 року Конституційний Суд України почав засідання по справі за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про очищення влади" у формі усного слухання. Розгляд цієї справи було відкладено на невизначений строк. Цілком реальним є рішення щодо особливої процедури розгляду офіцерів Служби зовнішньої розвідки. До їхніх особових справ не можна допускати членів люстрацій них комісій без спеціальних допусків до держтаємниці, питання безпеки країни зараз стоїть особливо гостро. В той же час не можна допустити визнання неконституційним усього закону, це підірве довіру до самої ідеї люстрації. Верховна Рада має оперативно розглянути зміни до закону, врахувати практику застосування, пропозиції СВР та Венеціанської комісії.
Робоча група Верховної Ради по перевірці фактів корупції на держпідприємствах була створена після гучних заяв колишнього Голови Держфінінспекції. Кілька засідань робочої групи пройшли цікаво і бурхливо, були заслухані керівники держпідприємств, сам М.Гордієнко, представники Генпрокуратури і Держфінінспекції. На жаль, є все більше підтверджень існування корупційних схем та втрат мільярдів гривень – і це стосується як періоду до 2014 року, так і теперішнього часу. Робоча група надасть повний звіт Верховні Раді та суспільству у червні 2015 року. Але вже зараз очевидно, що потрібно посилювати інституційні механізми парламентського контролю за діяльністю держпідприємств та розслідуванню резонансних справ. Нагальна потреба – прийняття закону про тимчасові слідчі комісії. На жаль, є підозри, що до корупції задіяні і окремі колеги-депутати, тому без парламенту такі справи ніколи не будуть доведені до вироку.
Корупція продовжує залишатися однією із основних проблем українського суспільства. Для її подолання прийнято більшість законів, проте тепер необхідно вчасно провести всі процедури, і головне – політична воля для покарання кожного корупціонера, не зважаючи на партійність чи особисті заслуги.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
