Реанімація Ради політичними методами ефективніша за розтирання Регламенту.
Минулого пленарного тижня Верховна Рада відмовилася включати до порядку денного законопроект про зміни до Регламенту, який включав деякі рекомендації "місії Кокса". Наступного тижня депутати можливо повернуться до його розгляду, проте опубліковані пропозиції не вирішать базових проблем українського парламенту, це скоріше макіяж для відволікання уваги.
Пропозиція змінити графік роботи депутатів і запровадити 6 голосувальних днів на місяць – навряд чи вплине на свідомість прогульників. Зараз "смотрящі" з надзусиллями намагаються зігнати депутатів олігархічних фракцій і груп на 4 голосувальні дні на місяць – два вівторка і два четверга. В непленарні тижня взагалі можна проводити виїзні засідання в Ніцці чи інших місцях компактного проживання депкорпусу. До прикладу, наступного четверга кворум обіцяє бути на трибунах футбольного стадіону у 2 тис км від залу на Грушевського. Чинна політична модель часто добирає до Ради не потенційних "працьовитих конячок", а лояльних до будь-якого режиму "рішал", яким просто нецікаво розглядати законопроекти. Змінами до регламенту питання якості складу парламенту вже точно не вирішиш.
Частково в цьому може допомогти реформа виборчої системи, і шанс на це є. Голова Верховної Ради особисто модерує дискусію експертів та депутатів на цю тему. Оптимальною для нинішнього стану розвитку суспільства є модель відкритих регіональних списків, близька до законопроекту 1068-2. Головна перепона – ставка виконавчої влади на формування парламентської більшості із мажоритарників, тушок, та олігархічних груп на підряді – замість формування політичної коаліції.
На сьогодні політична структура парламенту не відповідає політичним настроям населення. Відповідно, і значна частина дій ситуативної більшості не спрямована на реалізацію пріоритетних для виборців завдань. У відповідь, ставлення населення до парламенту коливається на рівні між ставленням до Кремля та до колорадського жука. У Раді немає коаліції, немає коаліційної програми, а справжня програма Уряду – це меморандум із МВФ. Виходом могло би стати створення нової політичної коаліції, з достатньою кількістю голосів та публічною програмою. Від цього відмовилися навесні, і до цього все одно повернуться в перспективі півроку. Альтернативою стануть лише позачергові вибори на весну 2017.
Проблема явки депутатів на пленарні засідання не вирішиться зміною графіку. Повертатися до відвертого кнопкодавства зараз не будуть, хоча скрите кнопкодавство практикується все частіше, для більшості це легше, ніж кожен раз звозити депутатів з пів-світу. При плануванні конституційних змін варто розглянути все-таки питання голосування більшістю від присутніх депутатів, без потреби збирати 226 голосів.
В рекомендаціях Кокса багато писалося про права опозиції, поки що в жодних змінах до Регламенту ця тема не висвітлена. На практиці, навіть такий класичний інструмент опозиції як створення ТСК – саботується більшістю. ТСК по розслідуванню офшорних махінацій була провалена, не зважаючи на вимоги фракції радикалів. Вже навіть Європарламент створив таку ТСК, і лише український парламент усувається від реагування на політичну корупцію. Є певний шанс на прийняття все таки закону про ТСК, відповідна робоча група може представити свої напрацювання уже влітку. Прийняттям закону буде посилено контрольну функцію парламенту, яка зараз реалізується недостатньо.
Законопроект про зміни до Регламенту пропонує створити раду керівників комітетів. В принципі, по факту цю функцію і зараз виконує присутність голів комітетів на Погоджувальній Раді, тому закріплення в Регламенті такого органу не є вирішальним, хоч мотиви і зрозумілі – це розділення питань організації роботи і питань політичних. Так само по факту виконана рекомендація звіту Кокса про відмову від трансляцій Погоджувальної Ради. Перед засіданнями проводяться короткі наради, де обговорюються питання "без камер", після чого починається класичне засідання Погоджувальної Ради із детальним обговоренням порядку денного і прийняттям рішень.
Паралельно із реформою парламенту іде і реформа апарату. Буде оновлено формат роботи каналу Рада, пора повністю змінити роль Інституту законодавства. Останній слугував для захисту дисертацій "потрібним людям", а насправді депутатам потрібна аналітична структура для законопроектної роботи.
А поки готуються зміни до закону про Регламент – варто просто виконувати чинний регламент. Його теж писали не дурні люди. А якщо при голосуваннях за закон про прокуратуру чи за реформу судоустрою порушено по 10 ключових статей закону про регламент – якість прийнятих рішень буде відповідною, і ставлення виборців – і далі негативним.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
