Ігор Попов Народний депутат України, заступник Голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції

Стратегічні виклики для антикорупційної діяльності: 2018-2020

14 травня 2018, 09:40

Уряд вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону про Антикорупційну стратегію на 2018 – 2020 роки. Чи потрібно такий документ затверджувати саме законом а не постановою, наскільки декларативними є норми в проекті і за якою процедурою розглядати документ – питання технічні. Проте, обговорення стратегії – привід провести аналіз наявних проблем і виділити пріоритетні завдання для їх вирішення.

Очевидно, що питання боротьби з корупцією стає одним із основних в порядку денному українських виборів. Більше того, викиди "корупційного" компромату та вибіркова увага до дій окремих політиків – будуть популярною і дієвою виборчою технологією. З іншого боку, при актуалізації антикорупційної теми є шанс прийняти реально корисні рішення.

В питанні превенції головним завданням залишається запуск системи автоматичної перевірки електронних декларацій. Останнім часом після кадрових змін в НАЗК ця робота прискорилася, і відповідний програмний модуль може з'явитися досить швидко. І тоді нарешті буде проведено повну перевірку всіх декларацій осіб, що займають відповідальне і особливо відповідальне становище, як того і вимагає закон.

У квітні 2018 Верховний Суд ухвалив Постанову N814/886/17, якою скасував постанови судів першої та апеляційної інстанції щодо справи по покаранню за внесення недостовірних даних в декларацію. Таким чином, сформована судова практика щодо порядку перевірки електронних декларацій та покарання за недостовірні дані. А саме:

1) Повна перевірка НАЗК;

2) В разі суттєвих розбіжностей – НАЗК вимагає пояснення у декларанта;

3) Якщо пояснення незадовільні або відсутні – НАЗК направляє матеріали до відповідного органу (залежно від посади декларанта) для порушення кримінального провадження.

Такий порядок викликав певну критику, але в разі запуску модулю автоматичної перевірки декларацій він зможе запрацювати. Проблема, яку вдасться вирішити – вибіркове порушення проваджень різними правоохоронними органами без проведених перевірок НАЗК. Хоча, використовувати дані декларацій для аналізу способу життя декларантів іншим органам ніхто не забороняє.

Наступне завдання для Верховної Ради – перегляд списку декларантів. Співробітники грантових антикорупційних організацій з наступного року перестануть подавати декларації. Для членів наглядових рад державних підприємств – норму треба зберегти. Масово скаржаться на несправедливість депутати сільських рад. Як правило, це люди без корупційних можливостей, і необхідність подавати декларації відлякує від балотування жителів маленьких сіл. Заради прозорості статків депутатів десятка "царських" сіл навколо мегаполісів створені проблеми для десятків тисяч інших громадян. Потрібно прийняти закон про звільнення від декларування негласних штатних співробітників спецслужб і правоохоронних органів. Вони на практиці і зараз не здають декларації, проте просять унормувати це право законом. Відповідний проект 8129 має всі необхідні формулювання і перелік категорій посад.

Потрібно переглянути статтю КПК про незаконне збагачення. За три роки дії відповідної статті не було жодного судового вироку, а кількість спрямованих до суду обвинувальних актів можна порахувати на пальцях. Потрібно чітко визначити, що стаття не застосовується до подій, що сталися до квітня 2015 року – тобто до набуття чинності відповідної статті. До правопорушень того часу можна застосовувати норми закону про несплату податків, корупцію, зловживання посадовим становищем чи інші статті. Але закон не має зворотної сили (крім випадків пом'якшення прав громадян) і спроби застосувати статтю про незаконне збагачення до статків, набутих до 2015, і зараз будуть виправдані у суді. Сам лише факт наявності майна чи заощаджень, якщо вони зроблені до 2015 року – все одно не може бути ЄДИНОЮ підставою для порушення провадження по незаконному збагаченню. Норма про презумпцію невинності була обмежена для окремих посадових осіб з 2015 року. Моніторинг способу життя і автоматична перевірка декларацій допоможуть надавати підстави для притягнення до відповідальності за набуття майна, яке формально не належить декларанту, але реально перебуває у його власності. Проте, не можна інкримінувати декларанту все майно всіх його родичів чи знайомих. Так само потребує уточнення кваліфікація майна юридичних осіб – фондів чи компаній – якими декларант користується для особистих потреб. Якщо депутат щодня їздить до парламенту на лімузині благодійного фонду – це вже особисте майно, оренду якого необхідно декларувати. Поки що стаття за незаконне збагачення може легко використовуватися для піару чи вибіркового політичного тиску – але не для притягнення до відповідальності реальних порушників.

Розслідування корупційних справ має як свої специфічні проблеми, так і спільні з іншими типами злочинів. Потребує перегляду механізм обов'язкової реєстрації кримінальних проваджень за заявами. На сьогодні зареєстровано майже 2 млн проваджень і зрозуміло, що слідчі не мають фізичної спроможності їх усі розслідувати. Мільйони "заморожених" справ створюють ризики вибіркової "розморозки" за політичними чи іншими мотивами. Необхідний механізм закриття безнадійних проваджень. Інша сторона проблеми – правоохоронні органи не завжди виконують норму про обов'язковість реєстрації проваджень. Той же НАБУ у своєму останньому звіті дає статистику отриманих заяв громадян, заяв народних депутатів та кількість зареєстрованих проваджень за цими заявами – відсоток мізерний. У разі рішення суду про зобов'язання зареєструвати провадження – досить часто слідчі дії по них не проводяться. Якщо в заявах недостатні матеріали для реєстрації проваджень – це ще можна логічно зрозуміти. Проте, є ризики і вибіркового підходу до реєстрації проваджень, що допускати не можна. Потрібен автоматичний механізм, який прибере повністю суб'єктивний чинник.

Переважна більшість резонансних антикорупційних справ зупинилася на етапі оголошення підозри чи отримання застави від підозрюваного. До судів передаються обвинувальні акти переважно щодо простих хабарів або справи, по яких підозрювані пішли на угоди зі слідством. У обвинувальних актах по серйозних справах часто відсутні найбільш надійні і скандальні докази, про які на прес-конференціях оголошували в момент початку слідства. Після трьох років роботи НАБУ і САП висловили взаємну критику щодо повноти збору доказів для обвинувачення. Хто з них правий – має показати звіт про зовнішню оцінку НАБУ на основі аналізу конкретних справ. Верховна Рада може обрати свого члена комісії вже у травні, профільний комітет отримав 5 заявок і після їх розгляду передасть прізвища фіналістів для голосування у ВРУ. Спільне завдання для комітету і громадських та міжнародних організацій – чітка методика проведення аудиту. Це мають бути чіткі індикатори, сформовані на основі міжнародного досвіду, такі як обсяг повернутих коштів, середня тривалість слідства, пріоритетність розслідування топ-корупції. Головний підсумок роботи слідчих – обвинувальні акти щодо справ по великій корупції та посадовцях категорії "А", передані до суду.

Набагато легше розслідувати справи, що базуються на провокації хабаря, аніж розплутувати складні міжнародні корупційні махінації. Проте, НАБУ створювався саме для цих завдань. І мета аудиту діяльності – надати рекомендації для посилення роботи Бюро, а не політичний тиск на його керівників.

Антикорупційна стратегія пропонує цікаву новелу: прийняти нормативно-правові акти щодо визначення правових засад лобіювання. З одного боку, легалізація діяльності місцевих і міжнародних лобістів може зробити їх відносини з органами влади більш прозорими. З іншого боку, потрібно оцінити конкретні наслідки. Зараз, якщо посадовець обговорює з лобістом в ресторані підготовку певного майнового чи регуляторного рішення – це кваліфікується як "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди". У разі реєстрації відповідної особи як лобіста – всі ці переговори стануть легальними, тому при підготовці тексту потрібно врахувати такі ризики.

Закон про Вищий Антикорупційний суд навряд чи буде прийнятий у травні. Частково, причини цього – технічні: майже дві тисячі поправок потребують кількох десятків годин роботи в профільному комітеті, у форматі робочої групи. Але головні причини – політичні. Автори закону та міжнародні донори так і не знайшли на сьогодні компромісних формулювань щодо спірних моментів, перш за все щодо права міжнародних експертів ветувати кандидатури суддів такого суду. Навіть у разі прийняття закону у червні – на створення комісії, проведення конкурсу і вирішення організаційних завдань потрібно 9-12 місяців, навіть у разі повної згоди всіх учасників процесу. Тому перші рішення суду, хоча би по запобіжних заходах по першим справам, можна очікувати наступного літа.

Цього тижня Верховна Рада може включити законопроект про Антикорупційну стратегію на 2018 – 2020 роки до порядку денного, і її текст розгляне профільний комітет. Незалежно від термінів та результатів розгляду – для виконання конструктивних пунктів стратегії не потрібно чекати її формального прийняття. І навіть повернення тексту авторам на доопрацювання – не катастрофа. В будь-якому разі вже зараз починаємо готувати План заходів на виконання Стратегії, де буде більш чітко визначено відповідальних і терміни кожної дії.

Коментарі — 5
Юлия Якимчук _ 14.05.2018 14:40
IP: 195.211.143.---
Та понятное дело, что борьба с коррупцией – очень выгодный вопрос перед выборами, актуальный и наболевший. Сытник неплохо устроился, а президенты может легко пройти
Vl Kov _ 14.05.2018 13:19
IP: 35.187.78.---
В виконання цього Закону опублікуйте, будь-ласка, хто-небудь, такси Оболонського райсуду (та інших).
Alexandr Kovalenko _ 14.05.2018 12:16
IP: 46.118.35.---
До судов по факту доходят мелкие дела по судьям-взяточникам, все резонансные – или застревают на неизвестный срок, или вообще закрываются – Злочевского ж дело закрыли. И об эффективности НАБУ можно уже судить по заявлению Сытника, что он не будет расследовать пленки Онищенко. Остальное – пиар и сотрясение воздуха.
Andrey Vorobey _ 14.05.2018 11:46
IP: 82.193.100.---
Может проще декриминализировать грабеж и разбой, и сынка Попова поставить во главе реформ?
romek _ 14.05.2018 11:22
IP: 93.178.241.---
Може хтось мені нагадає – це той Пан Попов розказує про антикорупцію який голосував проти Єгора Соболєва? Супер...
ONLINE
Aтака Путіна1117 Корупція1126 Україна та Європа938 Уряд реформ320 Свобода слова546
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter