Анкорідж-мінус: чи стане заморозка без гарантій новою формулою зупинки війни?
Зустріч Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном проходить під знаком торгівлі, фінансів і глобальних правил світоустрою. Війна в Україні не є там головним пунктом порядку денного. Проте її подальша доля значною мірою залежить саме від того, про що домовляться два лідери: контури їхньої домовлености формуватимуть рамку, в якій обговорюватимуться й українські питання.
"Дух і формула Анкоріджу" вже не виглядають реалістичним планом навіть для адміністрації Трампа. Російські спікери і далі вимагають виводу українських військ із Донбасу, тобто з територій, які РФ не змогла захопити військовим шляхом. Україна має ясні аргументи проти такого кроку, і військові, і політичні. Та й для самої Москви ця вимога виглядає не як стратегічна потреба контролю над п'ятьма тисячами квадратних кілометрів, а більше як привід для штучної кризи всередині України.
З часу оголошення тих вимог змінився і ширший контекст. Українські далекобійні удари стали вагомим фактором тиску на російську економіку і військову машину. Війна в Ірані відкрила Росії додаткові доходи від експорту нафти, але і ускладнила запровадження нових санкцій. Із самої РФ надходять сигнали про зміну суспільних настроїв. У таких умовах оголошення тотальної мобілізації створить ризики вже для стійкости Кремля.
Останнім часом у відкритих джерелах фігурує нова можлива формула, умовний "Анкорідж-мінус". Її ймовірний зміст – зупинка бойових дій по лінії фронту і оголошення перемир'я, без надання Україні гарантій безпеки з боку США, але із скасуванням санкцій щодо РФ одразу після початку перемир'я. Якщо така конструкція з'явиться на переговорному столі, її доведеться уважно аналізувати по кожному елементу.
Перше. Сама відмова РФ від завищеної територіальної вимоги стане лише визнанням її неспроможности захопити ці території військовим шляхом. Це не поступка, а констатація фактичного стану речей.
Друге. Гарантії безпеки для України потрібні як інструмент стримування Росії від нової агресії. В.Зеленський пропонує підписати таку угоду ще до укладання будь-яких мирних домовленостей, щоб вона стала додатковою переговорною картою і посиленням позиції України. Чинності угода могла б набути пізніше, після зупинки вогню і ратифікації в Конгресі. Поки що цей процес загальмовано. Якщо США не дадуть юридично значимих гарантій, Україні на момент припинення війни потрібно мати ясне розуміння, на що готові піти європейські партнери. Ключовий же елемент гарантій безпеки – це чисельні і боєздатні Сили Оборони з запасом озброєнь і джерелами фінансування на кілька років наперед. Без обмежень на види озброєнь і насамперед зі збереженням ракетної програми.
Третє. Зняття санкцій одразу після початку перемир'я виглядає необгрунтованим. Логічніший алгоритм – поетапне послаблення обмежень з прив'язкою до стабільності режиму припинення вогню.
Четверте. Окремий і непростий пункт – моніторинг. Великоднє перемир'я наочно показало гостроту цієї проблеми: Генштаб ЗСУ зафіксував численні порушення вже протягом півтори доби. Повне і всеосяжне перемир'я має стати першим кроком будь-якого мирного плану. Але хто спостерігатиме за його дотриманням? Під час АТО цим займалася СММ ОБСЄ і Спеціальний центр контролю та координації. Критики до її складу і методів було чимало, і навряд чи ОБСЄ готова розгорнути значно масштабнішу місію вздовж усієї лінії зіткнення. Щодо ООН попередніх оцінок миротворчої присутности досі не зроблено – дається взнаки специфічне ставлення нинішньої американської адміністрації до міжнародних організацій. На робочих групах обговорюється формула, за якою контроль здійснюватимуть США за допомогою супутників, дронів та штучного інтелекту. Проте, без наземних патрулів ефективність такого моніторингу буде недостатньою.
Запровадження перемир'я неминуче поставить і питання виборів в Україні. Робоча група вже визначила потребу в шестимісячному підготовчому періоді. Спроби провести вибори у стисліші терміни погіршать якість виборчого процесу і додадуть нових ризиків.
Дипломатичний трек мирних переговорів має бути відновлений після пекінської зустрічі. Не виключена поява нових посередників, хоча не всім це сподобається. Нова формула не буде схожа на "Анкорідж", якого майже ніхто й не бачив, а переговори стануть складними по кожному пункту дорожньої карти. Завдання України – не пасивно реагувати на чужі заготовки, а формувати власну рамку: з реальними гарантіями безпеки, працездатним моніторингом і поетапним зняттям санкцій. Інакше будь-яка "заморозка" ризикує стати не закінченням війни, а лише паузою перед її новим етапом.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
