Ігор Попов експерт Українського Інституту Майбутнього

За яким законом будуть проведені місцеві вибори?

03 березня 2020, 08:09

25 жовтня 2020 в Україні відбудуться місцеві вибори. До старту кампанії залишилося менше ніж півроку, але до цього часу немає ясності щодо правил, за якими вони відбудуться. Те, що закон вимагає уточнення – спільна позиція всіх експертів та практиків. Проте, консенсусу поки що немає, і зміни закону можуть бути використані в інтересах тих суб'єктів виборів, які власне і ухвалять відповідні поправки.

Перше проблемне питання – зміни до Конституції в частині децентралізації. Ця реформа повинна змінити повноваження депутатів обласних рад, а районні ради – взагалі ліквідувати, замінивши округами. В ідеалі потрібно було ухвалити остаточні рішення про зміни до Конституції до старту виборчої кампанії, щоб обирати нових депутатів уже під нові повноваження. Проте, зараз це технологічно неможливо. Найближчий термін, коли може бути проголосовано зміни до Конституції – початок вересня 2020, саме тоді може бути проведено остаточне голосування, для якого потрібно буде 300 голосів. Проте, провести виборчу кампанію за 50 днів – нереально, тим більше по новому закону. А потрібно ще після змін до Конституції внести зміни до виборчого законодавства, прийняти нормативні акти ЦВК, і навчити всім цим новелам сотні тисяч членів дільничих комісій. Перенести вибори на більш пізній термін також неможливо, це суперечить Конституції та міжнародним зобов'язанням України. Отже, 25 жовтня відбудуться вибори депутатів під старі повноваження. Якщо влада планує змінювати межі районів та зменшувати їх кількість – це треба робити вже зараз, а не в останній день перед стартом виборчої кампанії до районних рад.

На сьогодні вибори планується проводити за новим Виборчим Кодексом. Проте, його прийняття стало результатом низки випадковостей та політичних рішень, тому відповідно до чинного тексту провести вибори буде не зовсім можливо. Зараз обговорюється пакет змін до кодексу, які можуть виправити хоча б найбільші проблеми. Так, найбільше критики лунає на адресу завеликої грошової застави. Як контраргумент можна відповісти, що у випадку проходження виборчого бар'єру застава повертається політичній партії. І гроші втратять перш за все технічні партії та спойлери. Ці кошти надійдуть до місцевих бюджетів, що теж позитив. Скоріше за все, заставу все-таки знизять. Можливо навіть не вдвічі, а до рівня минулого закону.

Тоді ми отримаємо загострення іншої проблеми. Згідно з останньою редакцією виборчого кодексу, до бюлетеня повинні бути включені прізвища всіх кандидатів (в минулій редакції виборець вписував номери партії та кандидата). Якщо до приладу до облради будуть зареєстровані списки 25 партій по 10 кандидатів кожна, це означає, що до бюлетеню треба втиснути 25 назв партій та 250 прізвищ кандидатів. З урахуванням технічних потужностей друкарень – прізвища будуть друкуватися 5-им шрифтом, що унеможливить голосування і підрахунок. Взагалі, запровадження нової системи голосування викликає ризики щодо затягування процесів голосування та підрахунку. Для виборця та членів комісії потрібно буде розібратися одразу у двох нових системах голосування, які будуть діяти для різних типів виборів. Як мінімум, варто провести моделювання голосування, з макетами бюлетенів, щоб побачити, як технічно це буде виглядати і чи не приведе до збільшення черг та неможливості порахувати результат.

Парламентські партії розглядають ідею поширити партійну монополію не лише на обласні ради і міста з кількістю виборців більше ніж 90 тисяч, але і на міста "30 тисяч плюс". Тобто, і в таких містах кандидатів зможуть висувати лише політичні партії, самовисування буде ліквідоване. ОБСЄ взагалі-то рекомендує залишити право громадянам балотуватися без прив'язок до політичних партій. І для подібних виборчих систем рішенням може бути висування списків незалежних кандидатів під спільним брендом. В разі отримання 5% голосів такий список отримує право на мандати нарівні з партійними списками.

В партіях зміцнюється намір контролювати висування кандидатів з Києва, що не зовсім відповідає західним демократичним традиціям. Демократична партія США, до прикладу, до цього часу проводить праймеріз серед своїх виборців – кого номінувати на посаду Президента країни. Наші лідери все ще бажають висувати кандидатів до сільрад і райрад рішенням вузького кола вождів у центральному апараті. Для цього гальмується реєстрація первинних та територіальних осередків, а над обласними організаціями встановлюється жорсткий контроль.

Напередодні місцевих виборів місцеві еліти розглядають два основні варіанти закріпити чи розширити свої впливи. Перший шлях – пробитися до електорального лідера "Слуги народу" і отримати квоту в його списку або право повністю формувати списки на певній території. Друга альтернатива – отримати контроль над невеликою всеукраїнською партією, і під її брендом провести виборчу кампанію у своїй окремо взятій області. Вже зараз помітними є публічні кампанії "Української стратегії Гройсмана" в Вінницькій області, ВО "Черкащани" в Черкаській, чи "Рідний дім" в Чернігівській. Для боротьби з місцевим сепаратизмом та рекрутування місцевих еліт у свої списки – парламентські партії планують встановити додатковий кваліфікаційний критерій для участі партій у місцевих виборах – треба буде висунути списки до 2/3 обласних рад. В принципі, виконання цієї вимоги – це питання бюджету та логістики.

Міністерство юстиції зі свого боку намагається вплинути на діяльність малих партій і подало позови про скасування реєстрації 48 партій. Для чистоти експерименту хотілося б мати ясність з цього питання якомога швидше, щоб скасування реєстрації якоїсь партії за день до старту кампанії не виглядало елементом політичної боротьби.

Вибори 2020 року зроблять ще більш ефективними комунікації кандидатів з виборцями через соціальні мережі та діджитал-інструменти. Законодавцю треба врегулювати питання фінансування такої реклами. Зараз виникають навіть технічні проблеми, коли оплатити рекламу можна лише з банківської карти, а відкриття таких карток для виборчого фонду не передбачене. Будемо сподіватися, що Інтернет надасть можливість для відвертої комунікації з кандидатами, а не лише для обміну матюками між ботофермами конкурентів.

Не зважаючи на заяви про можливість проведення місцевих виборів на непідконтрольних територіях 25 жовтня 2020, це практично неможливо. І питання не лише в необхідності прийняти окремий закон або додати спеціальну частину до чинного кодексу. Сторони переговорів не встигають погодити питання контролю за кордоном до проведення виборів, питання роззброєння незаконних військових формувань чи амністії для їх учасників. Синхронне проведення якихось виборів на непідконтрольних територіях 25 жовтня буде фейком і не вирішить жодної з проблем.

ЦВК чекає політичних рішень Верховної Ради щодо того, за яким законом проводити вибори. Так само чекають рішень потенційні кандидати та політичні партії. Часу на прийняття нормативних актів та юридичну підготовку залишається все менше. Не виключено, що для виборів цього року буде ухвалене рішення провести їх за минулим законом, зрозумілим для виборців та членів комісій. Найбільшим позитивом у прийнятому кодексі називають появу "відкритих списків", але відкритими їх назвати можна досить умовно. Для отримання мандату кандидату, який опинився в хвості місцевого списку, потрібно набрати 25% голосів виборчої квоти. В досить заплутаній новій системі з видачею 2-4 великих бюлетенів на руки – це малореально.

Верховна Рада повинна невідкладно провести консультації щодо наявності голосів за зміни до кодексу. І тоді або вносити відповідний законопроект і готувати його в комітеті для ухвалення одразу після земельного закону – або переносити набуття чинності кодексом та готувати вибори за минулим законом.

powered by lun.ua
Коментарі — 0
ONLINE
Зеленський76 Корупція1445 Мовне питання190 Україна та Європа1133 Aтака Путіна1291
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter