19 липня 2020, 22:56

Як перемогти на виборах за новим Виборчим кодексом

Новий Виборчий кодекс запровадив закриті виборчі списки, імперативний мандат для депутатів, та ще і змінив правила гри за 100 днів до дня голосування. Проте, навіть із таким законом можна іти на вибори і перемагати.

Перше – треба вибрати партійний "дах". Якщо навіть місцевий активіст має купу досягнень у громаді та шалений особистий рейтинг, мандат депутата він може отримати лише під прапором прохідної партії. Те ж саме стосується місцевих еліт – треба розкладати кандидатів у брендовані політичні кошики. Самовисуванці залишаються лише у громадах із населенням менше 10 тисяч виборців, а таких у нас зовсім мало.

У виборі партійної франшизи потрібно зважати на рейтинг партії на обраній території, ціну питання та перспективу партійного терору в майбутньому. Центральні партії в цьому плані не найбільш вигідний варіант. Це як правило дорого, пафосно, і потім потребує участі у не завжди пристойних флеш-мобах. Залежно від центральнопартійних планів, від фракцій у місцевих радах вимагають голосувати постанови за чи проти вступу до НАТО, на підтримку чи в протест проти ініціатив поточного Президента, возити до Києва активістів для участі у заходах, які не завжди є ідеологічними. За відмову чи формалістський підхід – тепер будуть відбирати мандат депутата і заводити нових, наляканих прецедентом депутатів.

У багатьох регіонах досить високий рейтинг мають місцеві партії, які як правило очолюють мери обласних центрів чи популярні політики. Прогнозовано, в Чернігівській області в багатьох містах з'явилися осередки партії "Рідний дім", і осередки ці планують стати опорою міських голів у відповідних містах. Лідер рейтингів у Харківській області – "команда Кернеса", яка матиме фракції не лише у міській раді обласного центру. Для кандидатів, які обмежують свої інтереси лише місцевою політикою і не потребують лобі в центрі – нормальний варіант.

Грамотну систему роботи пропонує партія "За майбутнє", і це вже не регіональний проект, а всеукраїнська мережа. Опорою партії в кожній області стали місцеві політики, які або входять до партійної групи у Раді, або не змогли виграти вибори у 2019, проте мають високий авторитет у своїх регіонах. На фоні щоденних проколів недосвідчених "нових облич" росте запит на досвідчених професіоналів, і таким чином регіональні політики зможуть провести за собою сотні депутатів у місцеві ради.

Нову виборчу систему для краси назвали "відкритими списками", проте політично вона такою не є. І не лише тому, що кандидату потрібно набрати 25% виборчої квоти для просування у регіональному списку. Насправді, всі наші партії є структурами жорстко ієрархічними, і внутрішньопартійну конкуренцію допускати не збираються. Всіх кандидатів одразу ділитимуть на категорії: "прохідні", "запасні" та "масовка". На момент висування партії приблизно знатимуть свої електоральні перспективи по кожному округу, і тому прохідні кандидати будуть розставлені на правильні місця. Ну а запасні – на межі проходження. Виборчі списки у округах – це те, що бачитимуть виборці у бюлетені, проте головне насправді – це закритий загальноміський список, той, який висуватиме партійна конференція. Саме верхівка цього списку і отримає мандати. Ну і їх же закріплять першими номерами у округах. Будуть ситуації, коли партія не отримає жодного мандату в округах, але сформує фракцію в раді. Приклад: у Київраді 120 мандатів. Партія набирає 5,2% голосів і приблизно порівну в кожному окрузі. Виборча квота приблизно 8 тисяч голосів, а партія бере по 5 тисяч в окрузі. Але в Київраді вона отримує 7 мандатів і формує фракцію, із семи перших кандидатів у загальнокиївському списку. Отже, претенденти на мандати при переговорах із партійними вождями повинні обговорювати не лише свій округ і номер, але і високе місце в загальноміському списку.

Щоб не допустити внутрішньопартійної конкуренції, кандидати із хвоста списку – це повинні бути друзі і підлеглі основного кандидата, і вони не повинні ні в якому разі агітувати за себе, лише за партійний бренд. Виборцям взагалі можна розказувати: "система складна, на морочтеся з номерами кандидатів, галочка за партію – і достатньо". Тим більше що після зниження застави бюлетені виявляться дуже довгими, а штрифт на них – мінімальним. Основні прохідні кандидати можуть звичайно згадувати і своє прізвище в агітації, проте це лише підтвердить вибір партією їх кандидатур у прохідну частину списку.

Якщо для проходження 5% партії не вистачає виборців, можна їх привезти з сусідньої громади. Зараз процедура зміни виборчої адреси максимально спрощена. Це з одного боку стало перемогою для політичних прав ВПО та мобільних громадян, з іншого – створює ризики політичного туризму. Європейські стандарти дозволяють голосувати на місцевих виборах членам громади, які там живуть кілька років і сплачують місцеві податки. В такому разі в деяких країнах можуть навіть голосувати на місцевих виборах громадяни інших країн – членів ЄС.

То ж які перспективи є в такій системі у потенційних кандидатів? Знайти правильну партію, отримати прохідне місце, провести кампанію за бренд партії та займатися в раді місцевими проблемами. Цікавим результатом плану парламентських партій по монополізації свого впливу на вибори стане об'єднання місцевих еліт у регіональні та мережеві проекти, і тоді втримати монополію на парламент на наступних виборах Верховної Ради "велика четвірка" вже не зможе.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи

Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення...

Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?

Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним...

Гарантії безпеки та країна-фортеця

Навколо Києва посилено будуються фортифікації, це візуально помітно при подорожах особливо у північному напрямку. Робота проводиться масштабна і капітальна, з використанням важкої будівельної техніки, великої кількості бетону та металу...

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...