Потенційне припинення вогню: позиції сторін
США та Російська Федерація дали один одному час до понеділка дати відповіді на пропозиції 30-деного припинення вогню. С.Віткофф повіз із Москви до Вашингтона таємного листа з переліком побажань Кремля, США тримають на столі погоджену з Україною ініціативу припинити вогонь без додаткових умов.
Минулого тижня після низки закритих зустрічей цю ініціативу підтримали ключові європейські країни, також є узгоджена позиція всіх членів G7. Це стало серйозним позитивним зрушенням у відносинах між атлантичними партнерами. До цього заяви щодо модальності закінчення війни в Україні були часто суперечливими, що очевидно радувало кремлівське керівництво. США можуть конфліктувати з Канадою чи обмінюватися тарифними ударами із Європою, проте щодо України на цьому етапі досягнуто консенсусу.
План Трампа простий: швидке припинення вогню, мирні переговори, і отримання Нобелівської премії миру у жовтні 2025 року. Причому ділити премію американський президент ні з ким не планує. До кінця року конструкція перемир'я може залишатися недостатньо стабільною. Хоча, на Корейському півострові "тимчасове перемир'я" триває вже 70 років, за гарантій іноземної військової присутності та прописаних алгоритмах реагування у випадку нової війни.
Введення до України хоча би символічного контингенту європейських армій від "коаліції рішучих" турбує російське керівництво і може стати однією з додаткових гарантій від поновлення бойових дій. Щоправда, принциповим тут буде мандат місії: чи повинні військовослужбовці в разі поновлення війни вступати в прямі зіткнення з російською армією? Розмитість мандату чи проголошення цілей місії як лише тренування – послаблює її впливи.
Україна зацікавлена в досягненні справедливого і стійкого миру, проте треба раціонально оцінювати зміни в середовищі партнерів після появи "слабкої ланки". Але навіть в ситуації згоди на 30-денне припинення вогню команда Президента В.Зеленського публічно та в переговорах із західними лідерами заявляє про наявність "червоних ліній" для майбутніх великих політичних переговорів. По-перше, це неможливість визнання незаконної анексії окупованих територій. По-друге, це необхідність збереження в Україні достатньо чисельних Сил Оборони, з далекобійними ракетами, авіацією та силами безпілотних систем. Є інші питання щодо статусу відносин з НАТО, права на вступ до військових союзів тощо, але перші дві вимоги є найбільш принциповими. І саме по ним Україна вимагає домовленостей із західними країнами.
Російська сторона вимагає від США нової "Ялти" з розподілом сфер впливу, договорами про стратегічні наступальні озброєння, доступ до технологій штучного інтелекту тощо. Одна з вимог – закриття протиракетних баз у Девеселу та Редзиково. Проте, США наполягають на згоді на припинення вогню зараз, а решту питань готові обговорювати "потім", причому не на рівних і в обмін на Арктику, рідкоземельні метали чи газопроводи по кожній позиції.
В разі згоди російського керівництва на безумовне припинення вогню протягом місяця будуть погоджуватися механізми контролю та реагування на порушення режиму перемир'я. А вже після зупинки бойових дій – почнуться тривалі переговори по всьому переліку питань.
Якщо ж Кремль відмовляється від пропозиції зупинити війну – то лише Російська Федерація стає єдиним винним у зриві мирного процесу, і тут G7 та насамперед США повинні будуть показати наявність важелів для примусу до миру: зниження цін на російську нафту, санкції проти "Росатому" і "Роскосмосу", кроки по конфіскації заморожених активів. В цьому сценарії військова допомога Україні має бути посилена, з передачею додаткових ATACMS, боєкомплектів для систем ПРО та інших необхідних речей.
Найближчі сценарії розвитку подій залежать від тієї ж країни, яка цю війну розпочала.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.