Чи можливий мир через силу: позиції сторін
Зустріч між президентом США Дональдом Трампом і прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном стала ще одним кроком у грі на кількох шахівницях, де питання миру в Україні – лише один із багатьох елементів. У цій грі ключовим буде не стільки бажання сторін закінчити війну, скільки наявність ресурсів, союзників і глобальних домовленостей, які забезпечать їм вигідну позицію.
З одного боку, Трамп веде масштабну партію з Китаєм. Їхня остання зустрічі у Пусані – лише перший акт. Уже домовлено про закупівлю китайцями американської сої, але це – дрібниця: за дев'ять місяців цього року обсяг закупок становив лише близько 1 млрд доларів. Китай тим часом почав знімати обмеження на експорт рідкоземельних металів до США; США – на продаж мікрочіпів останнього покоління Китаю. Але справжня розмова має розгорнутись упродовж наступних шести місяців щодо світової фінансової системи: чи збережеться домінування долара, чи Китай активує цифровий юань у міжнародній торгівлі; питання тарифів і двосторонньої торгівлі; регулювання штучного інтелекту. В геополітиці Китай наполягає на скороченні військової підтримки Тайваню зі сторони США; США можуть відповісти заявою про виключні інтереси в Венесуелі в дусі доктрини Монро – адже зараз більшість венесуельської нафти спрямована до Китаю. І питання України також стає компонентом цих двосторонніх переговорів.
Для Трампа стратегічна мета – завершити ці переговори протягом півроку, здійснити ефектний візит до Китаю і після цього увійти у виборчу кампанію до Конґресу (осінь 2026). При цьому бажано до весни 2026 року показати, що світ врятований від ядерної війни – нова угода про обмеження стратегічних ядерних озброєнь може стати таким символом. На цьому шляху Росія може спробувати розіграти рімейк "Карибської кризи", вже анонсовано нові випробування в Росії та США. У цьому сенсі Росія вже використовує тему ядерних загроз, щоб спонукати США до двосторонніх переговорів.
Кремль хоче найближчими місяцями провести нові наступальні операції на Донбасі, відновити тиск на Україну, створити очікування гуманітарної катастрофи ударами по енергетиці – усе це з метою укріпити позицію за столом переговорів. Додатково – провокації проти європейських країн з метою послабити їхню підтримку Києва.
Володимир Зеленський в переговорах з партнерами просуває кілька ключових пріоритетів: посилення системи ППО, зменшення прибутків РФ від експорту вуглеводнів і гарантування фінансової стабільності. ЄС ухвалив черговий, 19-й пакет санкцій проти РФ, що включає заходи проти "тіньового флоту". США ввели санкції проти "Лукойлу" і "Роснєфті". Водночас Китай, хоча поки не скорочує імпорт російської нафти. Є сподівання, що Індія хоча би часткоов зменшить закупівлі від Росії. Якщо у 2024 році РФ отримала від експорту нафти близько 190 млрд доларів, то в 2025-му очікується 160-170 млрд, а в 2026-му – ще менше.
Переговори щодо фінансової підтримки України потребують політичної волі європейських країн. Необхідне наповнення фонду PURL для закупівлі американської зброї, але ключовим є використання заморожених активів РФ. Перший варіант репараційного кредиту гальмується. Випуск облігацій кількома європейськими країнами навряд чи створить достатній фонд швидко; більш ефективними можуть бути єврооблігації самого ЄС. Цікавим варіантом є використання коштів норвезького суверенного фонду як застави. Прем'єр Норвегії доручив вивчити цю можливість. Рішення можуть бути ухвалені на засіданні Ради ЄС у грудні.
Переговори на найвищому рівні можуть відбутися у Будапешті, Стамбулі чи іншому місці. Але важливо, з якими аргументами сторони підійдуть до переговорів. Це будуть дипломатичні, геополітичні, військові та економічні чинники. Українська позиція – спочатку оголошення припинення вогню, а потім переговори по всьому переліку питань. Важливо, що Д.Трамп особисто публічно заявив про необхідність зупинки війни по лінії фронту. Але в найближчі тижні і місяці буде ухвалено багато рішень щодо міжнародної торгівлі, ядерних випробувань, режиму у Венесуелі, санкцій проти російської нафти, фінансової допомоги Україні, і всі вони матимуть вплив на модальність завершення війни.
Мир через силу можливий лише тоді, коли кожна українська позиція буде посилена ресурсами та союзниками, а угода буде стабільною та з гарантіями безпеки, інакше "мир" виявиться затишшям перед новою фазою.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
