Лужков: сумна клоунада
Занадто серйозне ставлення до клоунади Лужкова може мати сумні наслідки. Й справа не в тому, що СБУ, яка давно потребує реальних реформ й громадського контролю, завдяки цій клоунаді отримала можливість вкотре продемонструвати службу Україні, окремим українцям, а місцями – й безпеці. Не словом, а ділом. А словом – ще й подякувати всім політикам, які, попри неймовірну загрозу, не побоялись долучитись до вкрай важкої справи захисту суверенітету України від зазіхань московського клоуна. Ну ми ж чудово знаємо – буває таке, що клоуни стають мерами.
На разі Юрій Лужков клоун, безумовно, сумного амплуа. І це не дивно. Адже сумно, коли стається горе. Тим паче, коли вкладаєш зусилля, гроші, а воно все одно стається... "Наши народы объединяют очень мощные исторические связи, наши братские отношения укреплены в памяти и в сердце." – це Юрій Михайлович. Але зовсім не про Україну й Севастополь.
"Я считаю, что Россия должна поддержать сербский народ в его чаяниях вернуть свои права и землю, Москва и Белград договорились "дружить домами", повідомляв чотири роки тому Департамент зовнішньоекономічних та міжнародних зв'язків Москви. З сербської сторони тоді делегацію очолював президент Борис Тадіч. Вчора, попри всі протести щодо Косова, проєвропейська коаліція Тадіча отримала більшість голосів сербів.
Тому втрата сталась у Юрія Михайловича справді тяжка. Варта якщо не розуміння, то, принаймні, психотерапевтичної допомоги. А йому заборону в'їзду. По-перше, відмова в наданні медичної допомоги – це жорстоко. По-друге, вся ця історія не варта аж такої уваги.
Адже якби не ревізіоністська клоунада Лужкова в Севастополі та піар-послуга СБУ, вчора в ЗМІ ми частіше чули б питання: як сталося, що більшість сербів проголосувала за європейський вибір країни, а не сербських єврофобів? – попри всю вдавану впливовість російських реваншистів. Можливо, просто не варто плутати імперські бажання та реальні можливості?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
