9 вересня 2010, 18:35
жертви?
тільки безнадійні оптимісти та іноземні активісти можуть розраховувати, що перефарбований совковий ящик, який дерибанить сусідський газ з демагогічною водою, здатен на якийсь додатковий функціонал на кшталт гуманітарної політики, громадської безпеки, догляду за старими й малими, або налагодження суспільного мовлення.
ми не тільки відмовляємось назвати речі своїми іменами – кожним зверненням до них як до повноважних представників, а не тимчасово вільних фізичних осіб, ми продовжуємо підтримувати леґітимність захоплення ними владних інституцій.
в результаті нічого дивного нема в тому, що жодного суттєвого протесту споживачів інформації проти реального обмеження свободи слова не було, а порушення свободи слова досі хвилює лише професійних борців за свободу. втім, навіть це хвилювання не заважає їх проводити круглі столи з узурпаторами та писати їм листи про створення суспільного мовлення.
я взагалі не розумію в чому сенс розмов з представниками дисфункціонального апарату навіть леґітимної влади. тим паче – якого біса говорити про суспільне мовлення з групою бандитів, які систематично намагаються обмежити права цього самого суспільства.
цікаво, скільки ще листів буде написано апарату "президента", перш ніж стане очевидно: узурпаторам цілком достатньо демонстрації нашого визнання їхньої легітимності та нашої покори.
скільки разів кожен з нас скаже "президент", перш ніж усвідомимо – ми також причетні до загибелі таксиста в результаті порушення правил людиною, яка вважала, що виконує вказівки охорони президента.
скільки круглів столів буде проведено, перш ніж згадаємо: з узурпаторами переговори ведуть тільки про одне – технічні умови звільнення.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.