27 листопада 2010, 14:05
''процес пішов''
учасникам протесту вдалось більш чітко визначити свою позицію. це дозволило зміцнити довіру, почати розширення кола координаторів протесту та відкрило шлях до збільшення складу учасників протесту, його розмірів та сили.
янукович відчув смажене й майже припинив грати вар'ята, який в очі не бачив кодексу. також зменшились спроби розвести протестантів як лохів – є він, мовляв, а є парламент, який нічого ще не надсилав (він би ще про незалежний суд розказав).
янукович з азаровим прийшли домовлятися з координаторами протестувальників і пересвідчились, що з цього боку особистої загрози для них нема. попри регулярні заклики до насилля серед активістів, організатори чудово розуміють – застосування насилля леґітимізуватиме не тільки узурповані "правоохоронні" структури, але й весь режим регіоналів в очах їх виборців та всіх, хто досі вірить в реформаторські здібності наперсточників.
зрозуміло, що хоча під час зустрічі януковича та азарова з протестувальниками формально йшлося про кодекс, основна функція персонального візиту спікерів узурпаторів в розташування Національної координаційної ради підприємців – на разі основної леґітимної представницької структури країни та провайдера стабільності – була зовсім інша: угода про безпеку.
попри невербалізованість, ця домовленість була фактично досягнута й засвідчена публічним вживанням чаю. тому прохання й надалі утримуватись від з'ясування стосунків – пили звісно, не чіфірь, але перед пацанами незручно буде, навіть якщо завалять його вчорашні прихильники.
зловживання довірою власних виборців – питання для подальших виборів. про які на разі домовленості не було. тому успіх варто закріпити, коаліцію розширити, вимогу виборів повернути, а тиск на режим збільшити. узурпація ж – питання суду, а не судилища. розробка кодексу та вирішення інших питань врядування – справа не узурпаторів.
зрозуміло, під час розмови з протестувальниками безпека решти узурпаторів – як свідомих, так і "простих виконавців" нелегітимних вказівок неконституційної влади – також не обговорювалась. але угоди не було – навіть водички без бульбашок за них ніхто не пив. тому відсьогодні кожному з них варто подбати про себе самостійно.
окреме прохання до вчорашніх спонсорів януковича: нам не потрібен ще один кравченко, кирпа тощо. навіть якщо будуть образи, давайте спробуємо без замахів. він, звісно, узурпатор, але інвестувати краще в реальну судову реформу. потім суд.
фото – Ant Berezhnyi
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.