Серце – дітям
Кожного дня в Україні від серцевої патології помирає троє дітей. Для когось це статистика, для когось – особиста трагедія. Особисто мене цей факт вразив. Тим більше, що про це розповіли люди, на рахунку яких десятки і сотні врятованих життів – дитячі кардіохірурги. Вони стверджують – 90% хворих дітей можна врятувати, якщо надати їм екстрену допомогу.
І є в Києві навіть лікарні, де таку допомогу надають, як, наприклад, Центр дитячої кардіології. І десятки професійних лікарів щоденно виконують цю роботу, але технічних потужностей не вистачає. Апаратура зношена на 50-60%. В деяких лікарнях зустрічаються навіть ретро-апарати 50-х рр. минулого століття. Це все одно, що озброїти сучасного медика інструментами середньовічного цирульника і змусити його лікувати людей.
Я досить довго спілкувався зі спеціалістами кардіологічного центру. Мій інтерес був суто професійним. Сьогодні ми розробляємо Економічний план розвитку Києва, а сучасна столична медицина перетворилась на жебрачку з простягнутою рукою, і зовсім не з вини лікарів. Тому її саму вже потрібно лікувати.
В процесі діалогу з медиками я зрозумів одну важливу річ – довгострокові проекти та їх реалізація, це, звичайно, добре, але життя дітей потрібно рятувати вже сьогодні. Якщо дитина потрапляє в реанімацію батькам байдуже, що за вікном економічна криза, що в міському бюджеті величезна діра дефіциту, що з мерії прийшов черговий циркуляр про сувору економію. Їх турбує одне – життя цієї маленької людини.
Тому спільно з кардіологічним центром і радіостанцією "Мелодія" 1 червня ми влаштовуємо благодійний радіомарафон "Серце – дітям". Детальні умови цієї акції ви можете почитати тут:
http://vp.kiev.ua/heart/
Не хочу бути пафосним чи емоційним. Такі речі не потребують якогось піару чи парадних фраз. Просто ще раз прочитайте початок цього повідомлення і задумайтесь. Для когось це може буде просто інформацією, для інших – керівництвом до дії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
