10 кроків в управлінні містом
Міське господарство – складний механізм, де все взаємопов'язано, і найменший дисбаланс може завдати найбільшої шкоди. Київ – великий мегаполіс і успішне управління ним, у першу чергу, залежить від волі, професіоналізму і досвіду керівництва столиці.
Сьогоднішній кризовий стан міського господарства вимагає негайних системних перетворень як на законодавчому, так і виконавчому рівнях. І якщо внесення змін до законодавства про столицю є прерогативою Верховної Ради України, то належне забезпечення життєдіяльності київської громади є обов'язком влади міської.
Узагальнюючи перелік проблем розвитку міста, можна виділити наступні 10 головних завдань, які мають бути вирішені міською владою.
1. Прийняття Київрадою рішення про розподіл повноважень між містом і районами. Децентралізація повноважень. Забезпечення повноважень відповідними ресурсами.
Київрада відповідно до вимог закону має прийняти рішення про розподіл повноважень і ресурсів між містом і районами, що визначить межі відповідальності кожного керівника та дозволить оцінити його роботу.
Важливо змістити акцент на рівень районних громад, які об'єктивно виступають осередками реального народовладдя. Децентралізація влади – це те, що надає можливість представникам влади, які знаходяться найближче до людей, вирішувати переважну більшість питань з життя місцевої громади. Чим ближче влада знаходиться до людей, тим краще вона розуміє основні потреби і проблеми мешканців.
З районних бюджетів до міського бюджету щорічно вилучається значна частина податкових надходжень, що позбавляє райони фінансової самодостатності. Доля районних бюджетів у консолідованому бюджеті міста Києва щорічно зменшується (2006 рік – співвідношення 1:1, 2008 рік – 5:1).
Замість того, щоб дотувати місцеві бюджети, необхідно дати їм можливість скористатися власними ресурсами. У 1997р. Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування, яка рекомендує залишати в районі не менше 40% коштів, щоб районна влада могла не лише "латати дірки", але й планувати розвиток території.
2. Зниження рівня корупції до такої межі, яка не заважатиме досягненню стратегічних цілей столиці.
Докорінні зміни у системі подачі і розгляду документів з метою забезпечення прозорості погоджувальної системи та спрощення дозвільних процедур. Служба "єдиного вікна" повинна працювати не лише при реєстрації підприємств і не тільки для зручності заявників. Між заявником і посадовцями, які розглядають його звернення, не буде ніякого спілкування, а отже, не створюватимуться додаткові умови для хабарництва.
Має бути посилено відповідальність посадовців за порушення термінів розгляду звернень і заяв та запроваджено систему звітування київських чиновників перед мешканцями міста як складової громадського контролю за діяльністю влади.
3. Затвердження Стратегічного плану розвитку міста. Регулювання будівельної галузі. Будівництво житла.
Київ вже багато років живе без Стратегічного плану розвитку. Це призводить до хаотичної забудови центру Києва, відсутності нормальної транспортної системи, неузгодженого розвитку галузей міського господарства тощо. Стратегічний план має суттєво поліпшити загальну ситуацію у багатьох сферах життя міста, але розробка цього плану має відбуватись за обов'язкової участі районної влади та мешканців міста. Саме районні громади мають стати головною рушійною силою створення плану стратегічного розвитку міста Києва.
Міська влада має сприяти створенню конкурентного бізнес-середовища у будівельній галузі (прозорий та рівний доступ учасників до реалізації проектів міської влади) та здійснювати наглядові та контрольні функції при виконанні будівельних робіт.
У Києві про власне житло мріють щонайменше 130 тисяч сімей-черговиків, а також велика кількість наймачів житла та молодих сімей. Зважаючи на недостатній рівень доходів, високу вартість житла, великий розмір першого внеску за стандартним іпотечним кредитом та високі відсоткові ставки житлового кредитування, забезпечити підтримку громадян у вирішенні цього питання має держава. Замовником будівництва нового житла для мешканців районів виступатимуть районні державні адміністрації, що підвищить рівень довіри інвесторів та банків до реалізації таких проектів. Міська влада також має сприяти добудові об'єктів незавершеного будівництва (ступінь готовності не менше 70%), будівництво яких було припинено протягом останніх років.
4. Зміна бюджетної і фінансової політики. Ефективність бюджетних видатків. Погашення боргів минулих періодів.
Бюджет Києва має грунтуватись на реальних і збалансованих показниках. Буде усунено суб'єктивізм при визначенні розрахункових показників районних бюджетів та нормативів відрахувань від податків, які залишаються у районі. Це сформує систему стимулів ефективної роботи районної влади, зокрема, в частині створення умов для розвитку підприємництва.
Підвищення ефективності бюджетних видатків є надзвичайно важливим і полягає не стільки в зменшенні витрат бюджету, скільки в оптимізації видаткової частини. До подолання наслідків фінансової кризи фінансування програм розвитку буде здійснюватись виключно в рамках пріоритетних галузей (освіта, медицина, ЖКГ тощо).
Фінансова політика повинна стимулювати економічне зростання, захищати інтереси територіальної громади Києва та сприяти залученню інвестицій. Буде взято курс на зменшення фіскального та фінансового тиску на працюючі підприємства, створення умов для накопичення коштів з метою подолання наслідків негативного впливу фінансової кризи, запобігання скороченню виробництва та зростанню безробіття.
Столиця має величезні борги, які постійно зростають: заборгованість перед підрядними організаціями (метро, мости, розв'язки); вперше в історії у бюджеті на 2009 рік не було передбачено видатки на підготовку до навчального року; енергетичний борг складає 1,8 млрд.грн., галузь охорони здоров'я недофінансована на 291 млн.грн., соціальний захист та соціальне забезпечення недофінансовані на 762,5 млн.грн., житлово-комунальне господарство недоотримало 390 млн.грн.
Кредиторська заборгованість 2008 року по поточних ремонтах в освіті та ЖКГ по місту складає 123 млн.грн.
5. Ефективне управління активами міста.
• Одним з першочергових завдань міської влади є здійснення аудиту рішень Київради щодо надання земельних ділянок, відведених під реалізацію проектів, та іншої власності, включно з пакетами акцій комунальних підприємств, з метою забезпечення контролю за виконанням взятих зобов'язань (суди і т.ін.).
• Продаж земельних ділянок має здійснюватись виключно на конкурсних засадах. Земля буде продаватись з уже визначеним цільовим призначенням, яке відповідає стратегії розвитку міста, його генеральному плану.
• Має бути приведено у відповідність до норм законодавства відносини оренди комунального майна та землі. Необхідно впорядкувати адміністрування існуючих угод оренди комунального майна (підписання угод, контроль за виконанням зобов'язань, ін.)
6. Впорядкування діяльності комунальних підприємств.
Має бути впорядковано мережу комунальних підприємств (міською владою було ліквідовано участь громади у статутних капіталах банку "Хрещатик", Київміськбуду, Київмлина, Київхліба, Київенерго, Київводоканалу, Київгазу, натомість почали створюватись комунальні підприємства, які збирають плату за різноманітні послуги для киян, користуючись монопольним становищем та унікальним ресурсом, ще й отримують додаткові кошти з міського бюджету. При цьому наповнення бюджету від діяльності цих підприємств не відбувається взагалі, або є мінімальним).
Також для комунальних підприємств міста/району необхідно ввести обов'язкове погодження фінансових планів ще до подання бюджетного запиту з органом, до сфери управління якого входить підприємство, структурним підрозділом органу виконавчої влади, відповідального за забезпечення реалізації політики у відповідній сфері, та затвердження фінансовим управлінням відповідного органу місцевої влади.
7. Реформування ЖКГ. Прозора система тарифів.
Одним з першочергових завдань реформування сфери ЖКГ є формування прозорої, доступної для громадськості та відповідної ринковим умовам системи тарифів. Тарифи мають бути дійсно економічно обґрунтованими. Порядок оплати окремих видів послуг має забезпечувати належне утримання внутрішньобудинкових мереж, житлового фонду та прибудинкової території.
Для вирішення тарифних проблем необхідно терміново змінити керівництво "Київенергохолдингу", яке вже давно непідконтрольно київській громаді, а відстоює та лобіює приватні інтереси. Із встановленням контролю над енергетичним сектором Києва треба здійснити аудит фінансового стану та встановлення розміру комунальних тарифів.
В обов'язковому порядку має бути передбачено відшкодування різниці в тарифах ЖЕКам (на сьогодні таке відшкодування отримують виключно монополісти).
Зусилля також будуть спрямовані на оптимізацію витрат і формування ресурсу для підприємств комунальної сфери, створюватимуться умови для конкуренції у галузі.
8. Вирішення проблем освітньої галузі.
• Оформлення прав постійного користування земельними ділянками, на яких знаходяться заклади системи освіти, з метою забезпечення можливості їх реконструкції і розширення.
• Повернення площ переданих в оренду або перепрофільованих дитячих садків, збільшення обсягу будівництва нових та модернізація існуючих дошкільних закладів.
• Оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів.
• Забезпечення кваліфікованими кадрами (муніципальне замовлення до навчальних закладів, заробітна плата, побутові умови).
• Розвиток позашкільної освіти (будівництво центрів позашкільної освіти, відкриття нових гуртків та секцій).
9. Реструктуризація та ресурсне забезпечення медичної галузі.
Збільшення фінансування галузі. За 2007-2008 роки на капітальні видатки виділялось лише 1,5% бюджетних коштів, 98,5% пішло на поточні витрати. Потребують термінової реконструкції та капітальних ремонтів 288 споруд стаціонарів та поліклінік (40% від загальної кількості). Обладнання допоміжних споруд (харчоблоки, бойлерні, центральні стерилізаційні, пральні, котельні) зношене на 75-100%. За 2009 рік галузь охорони здоров'я недофінансована на 230 млн.грн., за 2008 рік недовиконання – 282,2 млн.грн. Видатки на медикаменти у 2008 році складали 69,3% від потреби, видатки на харчування – 56,4% від потреби.
Має бути розроблено показники якості надання медичної допомоги:
- гарантований обсяг безоплатної медичної допомоги;
- ліквідація диспропорцій у розвитку різних видів медичної допомоги, раціоналізація амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги, програми профілактики захворювань;
- удосконалення спеціалізованої високотехнологічної медичної допомоги при соціально-значущих захворюваннях (серцево-судинних, онкологічних, туберкульозних);
- удосконалення медичної допомоги матерям та дітям (жіночі консультації, пологові будинки, дитячі поліклініки, молочні кухні);
- розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.
10. Запуск стратегічних проектів.
Базою створення якісних умов і стабільного покращення якості життя мешканців столиці, а також забезпечення належних умов ведення бізнесу має стати ефективна диверсифікована економіка, що забезпечить високий рівень зайнятості та заробітної плати киян.
Зусилля місцевої влади мають бути спрямовані на розвиток регіону й одночасно на те, щоб показати його переваги тим, хто захоче інвестувати саме цей регіон. Місто має опрацювати спільно з Урядом програми фінансування в рамках співпраці з міжнародними фінансовими організаціями проектів, необхідних для безпечного функціонування міста та розвитку бізнесу (інфраструктурні проекти – метрополітен, аеропорт, мости, велика окружна дорога, легке метро, паркінги; будівництво заводу з переробки будівельного сміття з подальшим використанням при будівництві доріг; реконструкція міських очисних споруд; будівництво сміттєспалювального та сміттєпереробного заводів; програми енергозбереження; створення туристичної зони – "Київське золоте кільце" тощо).
Крім цього, за рахунок бюджетних коштів мають фінансуватись Стратегічні (флагманські) проекти, які слугуватимуть рушійною силою розвитку та змін міста (всебічний розвиток дитини, модернізація та заміна комунікацій у житлово-комунальному господарстві, Генеральний план розвитку транспорту та інфраструктури, новітні технології з утилізації твердих побутових відходів, реконструкція застарілого житлового фонду, Євро – 2012, програма підтримки підприємств малого та середнього бізнесу тощо).
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
