Бюджет 2010: повторення помилок
Незважаючи на оптимізм столичних чиновників та їх меседжі щодо збалансованості та реалістичності бюджету міста Києва на 2010 рік, що лунають з моменту його розгляду на засіданні Київської міської ради 14 травня 2010 року, цьогорічний бюджет спрямований не на розвиток столиці, а на її виживання і багато у чому повторює прорахунки та поширює негативні тенденції бюджетів минулих років. Київський бюджет не дає чіткої відповіді на питання, як повинна виживати столиця в умовах фінансово-економічної кризи.
Дохідна і видаткова частини бюджету свідчать про нереальність його виконання в нинішніх умовах, за виключенням, можливо, урядових планів щодо столиці, обумовлених підготовкою до проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.
Вже декілька років поспіль у міський та районні бюджети закладаються нереальні та завищені показники доходів з одночасним недофінансуванням захищених видатків на оплату праці працівників бюджетних установ, вартості енергоносіїв, харчування у навчальних закладах. Основними параметрами бюджету 2010 року передбачено суттєве зростання податкових надходжень у порівнянні з фактичним виконанням аналогічних показників за 2009 рік (загальне збільшення податкових надходжень – понад 2,5 млрд.грн. (22,1%), у тому числі надходження податку з доходів фізичних осіб – 2,1 млрд.грн. (24,5%) – за прогнозами податкових органів таке зростання становитиме лише 6,1% (!), показники надходжень плати за землю збільшено на 426,4 млн.грн. (зростання 24,5%, за прогнозами податкових органів – 7,5% (!). Збільшення контрольних показників доведених районам статей видатків, не враховує повною мірою зростання цін на енергоресурси, продукти харчування, передбачене законодавством зростання заробітних плат працівникам бюджетних установ та зобов'язань щодо погашення існуючої заборгованості минулих років. Недовиконання доходної частини бюджету міста (особливо в частині податкових надходжень) призведе до збільшення обсягів недофінансування першочергових витрат, оскільки видатки на фінансування захищених статей перевищуватимуть обсяг надходжень до бюджету. За таких умов нестача коштів для фінансування відповідних статей видатків має покриватись за рахунок районних бюджетів, що ще більше виявляє невідповідність обсягів повноважень, ресурсів і відповідальності між містом та районами, що вже стало традицією в попередні роки.
Зміна нормативів відрахувань від загальнодержавних податків також не спричинить збільшення обсягів коштів, що залишаються у розпорядженні районів, оскільки сума збільшення автоматично вилучається у районних бюджетів до Державного бюджету України у відповідності до цьогорічних повноважень, делегованих їм міською владою.
У минулому році райони, враховуючи недостатність обсягів фінансування першочергових видатків та обмеженість ресурсів, змушені були спрямовувати надходження плати за оренду майна на вирішення першочергових проблем житлово-комунального господарства, а кошти від приватизації майна – на фінансування ремонтних робіт у закладах освіти та утримання зелених насаджень. Нестача коштів змушувала районні державні адміністрації здійснювати запозичення в органах Державного казначейства України.
Існуючі обмежені можливості районних бюджетів в умовах поточного року різко сповільнять темпи розвитку міста та спричинять подальший занепад міського комунального господарства (вивезення сміття, благоустрій, ремонтні роботи, ін.).
Знаковою проблемою бюджетного процесу останніх років у Києві є неефективність структури бюджетних видатків. Зокрема, бюджет міста Києва на 2010 рік передбачає скорочення видатків на фінансування галузі житлово-комунального господарства у 3 рази, у порівнянні з обсягом фактичного фінансування у 2009 році, взагалі не передбачає фінансування комплексної загальноміської програми "Твій дім, твоє подвір'я" та не врегульовує питання компенсації різниці в тарифах підприємствам ЖКГ. Незначним є збільшення видатків на фінансування галузей "Освіта" та "Охорона здоров'я".
У затверджених Бюджеті Києва на 2010 рік та Програми соціально-економічного та культурного розвитку на 2010 рік проігноровано інтереси районних громад та не передбачено кошти на погашення кредиторської заборгованості районних бюджетів та боргів комунальних підприємств за отримані та неоплачені роботи та послуги, передбачені минулорічними бюджетами.
Разом з цим, цьогорічним бюджетом передбачено фінансування ряду програм, які не є соціально важливими та першочерговими, серед яких:
- ремонт і реконструкція адміністративного будинку КМДА по вул.Хрещатик,36 – 10 млн.грн.;
- розробка та впровадження автоматизованої системи управління транспортом міста Києва – 66,5 млн.грн.;
- придбання та встановлення GPS-систем на технологічному автотранспорті комунальних підприємств міста Києва – 32,8 млн.грн.;
- створення єдиного центру обліку пасажироперевезень в пасажирському транспорті – 39,5 млн.грн.;
- підтримка комунальних засобів масової інформації – 31,7 млн.грн.
Вочевидь, що киянам більш важливим та актуальним було б відновлення та збільшення видатків на фінансування таких суспільно важливих напрямків та програм:
- оздоровлення дітей та їх харчування;
- капітальний ремонт та облаштування медичних установ та закладів освіти (у т.ч. підготовка до 1-го вересня);
- виплата надбавок працівникам галузі освіти та медицини та фінансування на необхідному рівні установ освіти та медицини;
- виконання комплексних загальноміських заходів за програмою "Твій дім, твоє подвір'я", що існувала протягом багатьох років;
- утримання житлово-комунального господарства, загальноміська програма заміни або модернізації ліфтів у житловому фонді м. Києва.
Вже другий рік поспіль бюджет міста Києва приймається поспіхом, хоча часу на його ретельну підготовку було достатньо, водночас керівництво міста не змогло відмовитися від звички використання бюджетних коштів на лише їм зрозумілі напрямки та уподобання, ігноруючи інтереси простих киян.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.