''...содержание было завораживающим своей жутью. Это кошмар.''
В заголовок я виніс цитату. Вчитайтесь, "...содержание было завораживающим своей жутью. Это кошмар."
А тепер спробуйте здогадатись, що саме викликало такі виразні емоції у того кому належить цей вислів. До слова, автор – громадянин Росїї, неймовірно талановитий та популярний письменник, актор, режисер.
Висловлювання стосується доробку іншого не менш популярного в Росії громадянина.
Образно кажучи, це така собі рецензія на бенефіс, як то кажуть від художника художнику. Тим більше, що цей не менш популярний громадянин Росії, не те щоб актор, але людина також недалека від лицедійства. За його моновиставою спостерігала, наживо, уся Російська Федерація та навіть більше.
Як ви напевно здогадались мова йде про виступ прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна.
А тим хто наважився критично і, головне, публічно висловитися на адресу САМОГО є Євгеній Грішковець.
Я безмежно шанував та шаную творчість та талант Євгенія. Йому завжди вдається говорити про складні речі просту правду. Там де людина зазвичай шукає зарозумілих пояснень його прості щирі слова вивертають на зовні сутність...
Так і цього разу. У властивій Грішковцю спокійній манері, усього в кількох абзацах, він продемонстрував ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ. Продемонстрував без революційного надриву та пафосу, без тремтіння та лишніх рухів. Спокійно так сказав... Про самоцензуру, про злобу, про брехню... І що головне, сказав не абстрактно, мовляв влада і все таке, а конкретно – у відношенні виступу правителя Росії.
Чому я про це пишу після того як це з усіх боків обговорили на п'ятничних ток-шоу?
Пишу бо вважаю що це важливо... Пишу бо розумію, що Путін з його настроями це не просто тема, яка зникне з початком нового інформаційного тижня – це ідеологія офіційної Москви і ми повинні про це пам'ятати. Пишу бо офіційний Київ мовчить і якщо не писати то реакції влади на приниження українців нашим російськими "партнерами" не дочекатись взагалі. Пишу, щоб показати – в Росії також є ті хто думає інакше за Путіна і можливо навіть соромиться того, що він заявляє.
І нарешті, пишу бо заява Путіна, про меншовартість українців у Другій світовій війні, перевершує всі попередні україножерські сентенції.
Крім того я хочу щоб ви ознайомились з позицією мого однопартійця та колеги Віктора Єленського.
Влучніше за нього я навряд чи сказав би...
Віктор Єленський – член комітету Партійного контролю ПП "Фронт Змін"
Це не просто потворна суміш блюзнірства, безпамятства і зловісного шовінізму, який переможно крокує Росією.
Це – плювок на могили трьох мільйонів полеглих українських фронтовиків і п'яти з половиною жителів мільйонів України, знищених на окупованих землях. Це – глум над подвигом мільйонів солдат, звитягою понад двох тисяч Героїв Радянського Союзу, рядових, офіцерів, воєначальників... Це, зрештою, – за межами людської порядності.
Людські втрати, що їх зазнала Росія під час тієї війни, становлять близько шести мільйонів порівняно з вісьма з половиною мільйонами, які випали на долю України. Але я не пригадую жодного українського політика, – навіть з-поміж найменш притомних і найбільш безвідповідальних, – який наважився сколочувати на цьому свій політичний капітал.
Путінське засліплення питоме неоімперській російській історіософії, у центрі якої – Велика Перемога, яка "все спише" і все виправдає. Відтепер конструкція "побєдобєсія", як назвав вакханалію російського істеблішменту навколо народного подвигу 70-річної давнини один православний священик, доведена до логічного завершення. Перемога, яка ще недавно була "нашою спільною", віднині – виключно російська.
Цікаво, чи й далі наполягатиме українське міносвіти на спільному українсько-російському підручникові? І як називатиметься в ньому розділ "Подвиг українського народу у Великій Вітчизняній Війні"? "НЕДОподвиг"? Чи якось по-іншому?
У всякому разі, чинна влада зобов'язана адекватно зреагувати на дику вихватку російського прем'єра. Інакше вона остаточно втратить право називатися владою українською.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
