Що сказав президент Янукович?

Вирішив дещо узагальнити почуте під час сьогоднішнього розширеного засідання Кабміну. Було сказано безліч різних слів, але серед цього потоку була низка цікавих речей, які влада, може й не хотіла казати, але не втрималась.

Перше. Президент усвідомлює, що падіння рейтингів і розмивання електорального ядра – вже факт, а не загроза. Теза про стурбованість популярністю влади проходила через увесь виступ президента. Мабуть, далася взнаки Лівія.

Цитата: "Запитую: можна було попередити такий результат, який дискредитує реформи і підриває довіру громадян?...

Нереформованість підконтрольної сфери часто є зручним полем для корупційних схем та зловживань. Як на це реагує суспільство? Ми з вами це бачимо щоденно. Відповідь відома. Зволікання з важливими реформами знижує їх підтримку, бо люди чекають реальних результатів, а чують лише про наміри. Вважаю цю тенденцію реальною загрозою, оскільки відсутність підтримки наших дій може стати однією з причин дискредитації самої ідеї модернізації країни... (погодьтесь, ідея модернізації, з головних вуст чинної влади, яка ментально залишилась партійною номенклатурою, звучить, м'яко кажучи, сюрреалістично)

Сьогодні люди вже не радіють від того, що ми автобани будуємо, вони кажуть: "Коли черга дійде вже до нас?". Дуже часто і все голосніше задають ці питання...

Що, потрібно зірвати стабільність фінансову, зірвати політичну стабільність, починати всім виходити на вулиці з вилами і ділити все, що є? Або що потрібно? Є заклики до революції".

Слід відзначити, що "дуже незалежні" телеканали України на ці зміни вже відреагували – останнім часом вони дружно переорієнтувалися на зниження протестного потенціалу суспільства кривавими страшилками та цілеспрямованою деморалізацією населення.

Друге. Президент пальцем вказав на того, хто його залякує й підживлює параною влади.

Цитата: "Мені правоохоронні органи кажуть, що зараз йде скупка зброї і підготовка до збройних нападів на органи державної влади. Що це за люди, вони вже втратили страх і совість".

Що й не дивно, бо люди без страху – найбільший страх влади. А про совість хай би влада краще помовчала.

Третє. Президент розписався в професійній непридатності. Попри отримані в подарунок від Конституційного суду суперпрезидентські повноваження та передвиборчі казки про команду професіоналів, із президентськими "реформами" стався повний конфуз.

Цитата: "Для обговорення поточних підсумків виконання реформ, ми протягом року постійно збирались, і ми говорили про те саме, про що я зараз кажу, – і в червні, і у вересні, і навіть вже у жовтні... Головна причина невиконання заявлених пріоритетів у тому, що (а ось це моє улюблене місце) виконавча влада виявилася недостатньо готовою до впровадження реформ... Наприклад, що заважало Уряду своєчасно розробити план заходів для вирішення проблеми погіршення платіжного балансу та зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі? (думаю, знайдеться щонайменше з десяток дотепних і чесних відповідей на президентське питання "що заважало уряду?") Дерегуляцію, яка задекларована Урядом, підприємці слабо відчувають. (а ось тут я не згоден. Задекларовану дерегуляцію підприємці якраз відчувають, а от реальну аж ніяк). Не працюють "єдині вікна", залишається значним тиск контролюючих органів на підприємства. У зв'язку з цим запитую: які об'єктивні труднощі у сфері підприємництва завадили Уряду усунути чисельні дублювання документів, що подаються для одержання дозволів, забезпечити зміну підходів до здійснення державного нагляду з прямого контролю на профілактику, запобігання порушенням законодавства? Якщо єдина причина, що Комітет з підприємництва ліквідували, я вчора сказав Миколі Яновичу: відновлюємо роботу комітету. І давайте я подивлюсь, що з цього станеться найближчим часом, якщо це вам заважає...Чому не розроблено законопроекти щодо встановлення відповідальності посадових осіб, контролюючих органів за недотримання ними процедур контролю за збитки, завдані суб'єкту господарювання?"

Слова, самі пусті слова і жодних рішень...

Четверте. В армії і освіті – провал, але відповідати за нього так само ніхто не буде. Можна згадати, як міністр оборони смішив експертів, закликавши громадян за власні кошти будувати корвет у той час, як міністерство пиляє державні кошти. А найбільше – заявляючи, що українській армії солдати не потрібні, бо вона воюватиме роботами. Це якими – з іграшкових магазинів? При тому, що і США, не кажучи про армії Європи, від солдатів відмовлятися не збираються, принаймні ще кілька століть.

П'яте. Повновладний президент, чи то не хоче, чи то не може, але очевидно, що усіляко уникає використовувати отримані повноваження для виправлення ситуації.

Він лише регулярно гримає, ображається та закликає чиновників самим подати у відставку. То навіщо тоді президентові повноваження, які дозволяють у будь-який момент (!) відправляти у відставку усіх та кожного? Для того, щоб переслідувати тих, хто підтримує опозицію чи для латентного переляку, що виробляє рефлекс – слухались коли треба?

Шосте. Винні не чиновники-мільярдери та власники золотих унітазів, а ті, хто не хоче зниження своєї пенсії. Виявляється, "бабусі в стоптаних капцях", які ламали паркан, мають 30 тисяч на місяць.

Цитата: "Зараз прийшли ламати паркани ті, хто отримав за рішенням суду пенсію в розмірі близько 30 тис грн і одноразову допомогу 600-700 тисяч гривень. А люди, яким найважче, мовчать, терплять і чекають".

Сьоме. Президент, не соромлячись привласнив заслуги урядів Китаю та Індії. Зокрема, він похвалився зростанням економіки на 5%, при тому, що цей результат – наслідок кон'юнктури на світових ринках. Завтра не буде кон'юнктури – де буде влада з цими п'ятьма відсотками? Там, де країна була у 2009 – до мінус п'ятнадцяти? Ніяких системних змін в українській економіці не відбувається взагалі, крім поглиблення її сировинного характеру (у 2008 році сировинні товари складали 67% експорту, зараз – 70%).

Восьме. Президента дезінформують, простіше кажучи, підсовують "ліву" статистику та намальовані від чиєїсь дбайливої руки кольорові картинки.

Цитата: "Я вчора дивився графічний матеріал, я вам скажу, що я бачу, що зростання економіки є. Але соціальний захист йде випереджальними темпами. І це наша політика". Тут важко зрозуміти, що саме є політикою президента – перегляд графічних матеріалів, чи карколомний соціальний захист, про який так красномовно висловлюються "вдячні" люди під Верховною радою.

При тому, що навіть в проекті бюджету визнано, що через таку політику випереджувального зростання, у 2011 році реальні доходи громадян впадуть на 2,1%. За даними ООН вони впадуть щонайменше на 10%.

Дев'яте. У влади, яка з'їдає третину бюджету країни, така інтелектуальна криза, що їй допоможе лише група високого рівня:

Цитата: "А для початку я скажу, що ми домовилися, що ми створюємо таку групу високого рівня фахівців, експертів, яка в режимі он-лайн буде відслідковувати ситуацію на світових фінансових ринках, а також в цілому, що відбувається зараз у світі. Це нам вкрай необхідно для того, щоб ми мали можливість своєчасно реагувати на той вплив, з яким зіткнеться наша держава, які і всі інші країни у світі".

Для того, щоб відслідковувати в режимі он-лайн ситуацію на світових ринках не потрібна група – ані висока, ані низька. Потрібен комп'ютер, інтернет та Bloomberg. Але то таке. Хочуть групу, нехай буде, аби лише фінансування цією групової забави не вилилось в гулянку за бюджетний кошт.

Десяте. Президент упевнений, що у нелюбові народу до влади винна не клептоманія, безвідповідальність та профнепридатність влади, а те, що вона "погано говорить".

Цитата: "Чому така армія, яка сидить в цьому залі, не працює сьогодні і не роз'яснює людям, що від того, чим більше чи голосніше хтось кричить в Україні чи красивіше говорить, від цього ми нічого не отримаємо. Треба проводити такі конференції, збирати громадські організації. Не чекати, коли вони прийдуть під Кабінет Міністрів, Адміністрацію Президента чи Верховну Раду і будуть ламати паркани, а збирати, людям роз'яснювати і показувати". Чим закінчується ця імітація громадських обговорень сьогодні може спостерігати уся країна: податковий кодекс та пенсійна реформа.

Одинадцяте. Президент вважає, що замість Бразилії літав у Північну Америку. Шкода, що в розвиток ідеї прес-служба не вивісила фото з Бараком Обамою.

Нарешті, дванадцяте та з усього сказаного найсуттєвіше. Влада відкрито визнала, що готує здачу газотранспортної системи України "у будь-який спосіб":

Цитата: "Людей не цікавить, як вирішувати цю проблему, вони кажуть, що не можуть платити більше за ЖКП. Близнюк стогне кожен день, але ми тримаємо тарифи. Я не хочу випереджати події й говорити заздалегідь, але упевнений і вірю в те, що до кінця року Україні вдасться врегулювати це системне питання" (читай, здачу ГТС України Росії).

А ось тут президент помиляється – людей це якраз дуже цікавить. І якщо помилки, допущені під час підписання Харківських угод, будуть вкотре вирішуватися через здачу нацiональних інтересів та стратегічних активів, що ще хоч якось підтримують наш геополітичний статус та суверенітет, то відповідальності не уникнути.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.