"Двійка" за боротьбу з корупцією: про що насправді говорить звіт ЄС і до чого тут ДБР
Що насправді говорить про стан справ у боротьбі із корупцією в Україні свіжий звіт Єврокомісії про розширення? Загальний прогрес України дійсно відзначено на високому рівні.
Проте ці оцінки отримані не завдяки, а всупереч стану справ із боротьбою з корупцією та верховенством права.
Боротьбу з корупцією у 2025 році Єврокомісія оцінює на два бали з п'яти. Це за шкалою оцінки звіту означає "обмежений прогрес". Гіршими можуть бути або оцінка один – "відсутність прогресу", або нуль – "відкат реформ". Торік оцінка боротьби з корупцією була вищою за цьогорічну на один бал.
Не опуститись до нуля Україна змогла завдяки результатам роботи НАБУ, САП і ВАКС. Саме ці результати ми з низкою колег захищали у липні усіма можливими способами. Звіт прямо зазначає, що антикорупційні органи продовжують показувати результат. Натомість, фіксується, що показники розслідування корупційних злочинів іншими правоохоронними органами стагнують. Оскільки корупцію середнього рівня розслідувати має ДБР, справедливо інтерпретувати останнє речення як оцінку роботи цього органу.
Очікуваною є спроба деяких спікерів і анонімних телеграм-канали подати "двійку" по антикорупції у звіті саме як оцінку антикорупційним органам, проте це просто не відповідає дійсності.
Так само очікувано, що оцінку України донизу потягнув липневий закон про знищення гарантій незалежності НАБУ і САП. Хоч Європейська комісія і відзначає, що проблема була швидко виправлена на законодавчому рівні, проте не утримується від критичної згадки про ситуацію.
Європейська комісія також відзначає випадки реєстрації та ухвалення інших законопроектів, які не допомагають прозорості та невідворотності покарання за корупцію. Ідеться про законопроекти, подані як безпекові чи такі, що захищають бізнес, які водночас можуть "підірвати ефективність боротьби з корупцією". Зокрема, йдеться про так званий законопроект про індульгенції від СБУ – можливість уникнення кримінальної відповідальності за злочини, у тому числі корупційні, вчинені будь-якою особою в рамках розвідувальних та контррозвідувальних завдань (прийнятий у першому читанні законопроект N11228-1).
Єврокомісія чи не вперше фіксує наявність тиску на антикорупційні органи і представників громадянського суспільства з боку інших органів правопорядку. Не інакше як для ілюстрації цього у день публікації звіту Єврокомісії Офіс Генерального прокурора провів нічні обшуки вдома у співробітника НАБУ (який, імовірно, залучений до розслідування корупційних злочинів у правоохоронних органах).
З огляду на все це, Європейська комісія прямо зазначає про "сумніви щодо відданості України своєму антикорупційному порядку денному". Цей рядок аж ніяк не можна вважати "найкращою оцінкою України за три роки".
На моє переконання, критична оцінка з'явилася також завдяки нереформованим органам правопорядку та усім тим, хто не поспішає їх реформувати, а натомість концентрується на тиску на антикорупційні органи. Це випливає, у тому числі, з рекомендацій Єврокомісії на наступний період.
Ці рекомендації, зокрема, такі:
- Незалежний конкурс на посаду Генерального прокурора
- Реформа ДБР, зокрема незалежний конкурс за участі міжнародних експертів. Нагадаю, такий законопроект N13602 ми з колегами вже подали, проте у профільному правоохоронному комітеті розглядати його не поспішають
- Відкриті конкурси на посади в органах Національної поліції
- Розширення підслідності НАБУ на всі ризикові посади (зокрема, до підслідності НАБУ досі не належить голова ДБР; у скринінгу антикорупційного законодавства ЄС також уже казав про необхідність чіткого включення в підслідність НАБУ посад у Офісі Президента)
- Проведення незалежного аудиту САП
- Надання повноважень керівнику САП розпочинати справи проти народних депутатів без дозволу Генерального прокурора
- Поширення обов'язку подачі декларацій на посади радників і помічників високопосадовців
- Скасування "правок Лозового" та збільшення строків давності корупційних злочинів
- Збільшення кількості суддів ВАКС
- Розробка та прийняття Антикорупційної стратегії і Державної антикорупційної програми.
Не можу не звернути уваги на оцінку, яку Єврокомісія надала роботі НАЗК. У звіті констатовано занепокоєння щодо неупередженості та ефективності у їх роботі. Наголошується на необхідності негайного втілення головних рекомендацій аудиту НАЗК, що був оприлюднений ще у липні 2023 року, та невідкладному початку нового аудиту. До слова, головною проблемою наразі є критерії аудиту. Для нього Уряд визначив понад 250 критеріїв, оцінка за якими більше нагадує науковий проект на роки, ніж відповідь на питання суспільства щодо того, чи НАЗК справляється із своїми ключовими функціями з контролю за статками посадовців. За моєю інформацією, партнери прямо говорять про необхідність зміни підходу до аудиту, проте досягти згоди щодо цього з Мінʼюстом та НАЗК не вдається уже майже два роки.
Разом із тим, Єврокомісія відзначила прогрес України у реформуванні БЕБ, митниці та АРМА.
Закон про АРМА, за який ми боролись упродовж півроку, приніс державі 600 мільйонів євро в рамках програми Ukraine Facility. Це той випадок, коли наша робота чітко виражена у внеску до бюджету України. Дякую колегам по парламенту за підтримку і журналістам-розслідувачам за демонстрацію суспільству реального стану речей в АРМА.
Реформа АРМА має розпочатись із обрання голови на відкритому конкурсі за участі міжнародних експертів. 25 вересня Уряд затвердив склад конкурсної комісії. Із нетерпінням чекаю оголошення про початок конкурсу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
