18 серпня 2022, 08:43

Повертати гроші з офшорів і уникати "нянь": як Україна може залучати інвестиції в умовах війни

Хто захоче вкладати гроші у країну, в якій іде війна? Про які інвестиції йде мова? Ми маємо забути про іноземні гроші...

Така риторика деяких економічних песимістів лунає в Україні, починаючи з 2014 року, коли росія вперше напала на нашу державу. З 24 лютого таких заяв ми чуємо ще більше. Дійсно, хто з іноземних інвесторів у притомному розумі буде вкладати кошти у воюючу країну, створювати виробництво та робочі місця, які можуть бути моментально зруйновані під час чергової повітряної атаки? А певного відтінку цинізму додають попередньо озвучені ініціативи щодо створення інституту "інвестнянь" для інвесторів, що викликає асоціації з "кришуванням" та відверто огидними бізнес-практиками з 1990-х.

Але проаналізуючи об'єктивно і більш детально світову економічну практику, можна дійти висновку, що в Україні з інвестиціями не все так погано. Найкращим прикладом цього є США часів Другої Світової війни, коли остаточно вдалося подолати наслідки Великої Депресії 1930-х у сфері економіки. Під час війни було створено 17 млн. цивільних робочих місць, продуктивність в індустрії зросла на 96 %. Прибутки корпорацій після оподаткування подвоїлися, тижнева зарплата робітників до оподаткування в промисловості була у 1944 році на 50 % більше, ніж у 1939 році.

Таких успішних результатів вдалося досягти в тому числі й за рахунок активного застосування державних видатків, котрі стали специфічною формою інвестицій. Але найголовніше те, що навіть в умовах війни вдалося зняти існуючий конфлікт капіталу та робітників (і прибутки, і зарплата зростають одночасно) без політичних та соціальних потрясінь, спираючись на внутрішні резерви та ресурси Сполучених Штатів.

Звичайно, тоді США хоч і були залучені у війну, але прямо не потерпали від атак ворогів. Материкову територію країни ніхто не бомбардував, а тогочасна зброя не могла завдати удару по будь-якому клаптику землі. Але найбільш важливим аспектом у цьому порівнянні для нас є здатність спиратися на власні ресурси для вирішення власних проблем. Тим більше, що в України достатньо таких ресурсів та резервів. За оцінками НБУ, четверта частина від припливу прямих іноземних інвестицій в економіку України є кошти, вкладені (реінвестовані) вітчизняним бізнесом через іноземні юрисдикції.

Тобто українські гроші вкладаються тут з формально "іноземним паспортом": кошти спрямовуються переважно через Кіпр, Нідерланди, Швейцарію, Австрію (саме ці країни можна побачити у географічному переліку найбільших інвесторів в економіку України). Загальний обсяг таких операцій у 2010-2021 роках було оцінено у 11,1 млрд. доларів.

Звичайно, продаж подібної суми іноземної валюти, хоч і не одномоментно, забезпечує наявність її на валютному ринку України та виступає фактором стабілізації курсу гривні у довгостроковій перспективі (а не тільки гарантом оновлення виробничих потужностей та забезпечення робочих місць). А тепер уявіть, що, за оцінками експертів, більша частина коштів українського бізнесу перебуває в офшорних "тихих гаванях", а реінвестується тільки менша частина. Який МВФ нам потрібен, якщо такі фінансові ресурси будуть у значно більших обсягах повертатися в Україну?

Тут і виникає питання: як забезпечити повернення таких коштів в Україну в умовах війни? Інвестняні тут навряд чи будуть корисними.

Перед вступом США в активні бойові дії Президент Сполучених Штатів Франклін Рузвельт припинив у 1940 році свою "холодну війну" з американським бізнесом. У тогочасного американського істеблішменту було розуміння того, що держава може прийняти сприятливі закони, надати потрібні гроші, але не буде надзвичайно ефективною у будівництві заводів, дизайні та виробництві сучасної техніки. Тільки за умов кооперації публічної та приватної ініціативи "літак масового промислового виробництва може піднятися зі злітної смуги".

Шлях до успішного інвестиційного "Лугано-2" лежить через круглі столи з українським бізнесом та іншими продуктивними суспільними силами. Офіс президента, Верховна Рада, Уряд має сфокусуватися на діалозі, пошуку спільних точок дотику та реальних планах відновлення країни. Не змінювати податкову систему щомісяця, а шукати шляхи допомоги бізнесу не тільки вижити, а й розвиватися. Українському суспільству та інвесторам не потрібні "няні": дорослі свідомі люди здатні самостійно, у діалозі шукати вирішення проблем власного розвитку.

Множинне громадянство. Чергова "красива" ідея від президента, яка насправді ховає в собі багато небезпек

Наприкінці січня глава держави анонсував законопроект про запровадження в Україні множинного громадянства, зокрема, для представників української діаспори та лобістів інтересів України...

Спроба N2, і знову невдала. Новий закон про мобілізацію від влади: чому всім знову набрехали, і що пропонує "Розумна Політика"?

Епопея з ухваленням законопроекту про мобілізацію триває. Після того, як Уряд відкликав ганебний законопроект N10378, який збурив суспільство, всі чекали адекватної редакції, з урахуванням потреб і позиції військових, що міститиме відповіді на найважливіші і найнагальніші питання...

З Ради на фронт. Чи доречні і реальні військові відрядження народних депутатів?

У нинішній дискусії про мобілізацію чи не основним стоїть питання справедливості. І тут не може бути напівміри – вона або є для всіх громадян України, або її немає...

Нові правила мобілізації/демобілізації та соціальні гарантії військових. Реєструємо альтернативний законопроект

Нові правила мобілізації. Відсутність нормальної демобілізації. Блокування рахунків та обмеження прав ухилянтів. Санкції проти українських чоловіків, які живуть закордоном і не планують ставати на облік...

Строки демобілізації, соціальні гарантії та НІ цензурі. Розумна Політика подала важливий законопроект для військових

Демобілізація. Вислуга років. Грошова допомога. Дострокове присвоєння чергового військового звання. Заборона на поширення інформації військовими...

Силам оборони більше, чиновникам – менше. Пропозиції "Розумної політики" до Бюджету на 2024 рік

Днями Верховна Рада розглядатиме проект Бюджету на 2024 рік. Надважливий документ, який має враховувати і відповідати викликам, з якими сьогодні зіштовхується наша держава...