Пенсія – не милостиня, а право кожного на гідну старість
Гідну старість громадянам повинна забезпечити держава. Це її прямий обов'язок. Натомість влада відсторонилася від відповідальності.
Пенсійна система – це індикатор справжньої соціальної політики держави, показник ставлення влади до своїх громадян. Не яскраві, але порожні презентації, не лозунги – а реальні щомісячні цифри на рахунку мільйонів українців.
На жаль, ці цифри сьогодні – принизливі.
За даними Пенсійного фонду, середня пенсія в Україні сьогодні становить 6410 грн. Але це "середня температура по палаті". Насправді, більшість українських пенсіонерів в очі не бачили таких виплат. Їхні пенсії значно менші.
- 3,7% українських пенсіонерів отримує виплати нижче 3 тисяч грн
- Майже 32% – від 3 до 4 тисяч
- 20.5% – від 4 до 5 тисяч
- 29% – від 5 до 10 тисяч
- І 14,8%, серед яких судді і прокурори, – від 10 тисяч грн.
Таким чином, понад 56% українських пенсіонерів отримують пенсію нижче 5 тисяч гривень.
Але найбільш катастрофічна ситуація з розміром мінімальної пенсії, яка становить 2361 грн! Такі мізерні виплати на сьогодні отримують більше 1,7 млн пенсіонерів.
Пенсії нібито збільшились, але люди й далі біднішають
Влада зі свого боку дуже активно звітує про "покращення": у порівнянні з першим кварталом року (за даними на 1 квітня 2025 року) середня пенсійна виплата збільшилась на "неймовірні" 69 грн та 6 копійок, або трохи більше ніж на 1%. А у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – на 10,2% тобто майже на 600 грн.
Можна було б навіть порадіти за пенсіонерів, якби не одне "але". За цей період інфляція склала 14,3%. Тобто пенсія номінально зросла, а купівельна спроможність – знизилася! Порівняємо ціни на базові продукти харчування, які вже наздоганяють європейські: капуста на рік подорожчала на 276%, яйця – на 60%, олія – на третину, масло – на 28,3%, хліб – майже на 22% молоко – на понад 20%.
Пенсіонери не просили пільг – вони заслужили на справедливість.
Роками уряд повторює одну й ту саму мантру: пенсійна реформа "не на часі", накопичувальна система – "буде в майбутньому". Ми чуємо ці обіцянки десятиліттями, але далі слів справа не йде. Замість конкретики – розмови про напівміфічні пенсійні фонди, які нібито вирішать усі проблеми. Як вони працюватимуть? Хто і як гарантуватиме їхню надійність? Як уникнути повторення фінансових афер, які вже траплялися в нашій історії? Уряд мовчить. Бо знає – чесна відповідь викличе хвилю обурення й критики.
Роки минають, а система досі працює за принципом: "доживеш до старості – сам і розбирайся". Замість того, щоб гарантувати людям гідне життя на пенсії, влада самоусунулась.
Але саме держава має відповідати за своїх громадян. І якщо вона не здатна забезпечити нормальні пенсії, тоді вона зобов'язана: зменшити податковий тиск, припинити втручання в кожен аспект економіки, приборкати корупцію, скасувати власні привілеї. І головне – не заважати тим, хто хоче чесно працювати й накопичувати самостійно.
Ефективна пенсійна система має бути побудована на принципах справедливості і надійних державних гарантій.
1. Безумовний пенсійний дохід, який фінансується державою з доходів від ресурсів, які за Конституцією є виключною власністю українського народу і державних підприємств. Це точно не ті ганебні 2361 грн, які уряд встановив у якості мінімальної пенсії. Загалом же цей дохід має зростати разом з економічним розвитком держави і подоланням корупції. І ця мета об'єднає все українське суспільство.
2. Справедлива індексація пенсій, які виплачуються з солідарної пенсійної системи залежно від трудового внеску кожної людини. При цьому треба розширити функціонал солідарної системи інвестиційними можливостями, які гарантуються і контролюються державою.
3. Можливість для самостійного накопичення пенсії за рахунок внесків у пенсійні інвестиційні фонди різних форм власності: комунальні, приватні, корпоративні. Але лише за прозорими правилами, з держгарантіями і публічним обговоренням – щоб виключити будь-які можливості зловживань.
Що необхідно робити вже сьогодні?
Питання забезпечення гідного рівня пенсій – комплексне. Але вже зараз нам потрібно почати вирішувати питання підвищення мінімальної пенсії. Тому що сума 2361 грн – це суцільне приниження. І залишати все як є – означає приректи мільйони літніх людей на жебрацтво.
Тому ще у квітні команда "Розумної Політики" зареєструвала законопроєкт N13214, яким пропонуємо збільшити мінімальну пенсію до двох прожиткових мінімумів – 4722 грн. Так, це все ще невелика сума. Але це важливий крок до справедливості.
На це знадобиться трохи більше 20 млрд грн на рік. Перше запитання, яке може виникнути: де брати гроші? Ми все прорахували, і ось – конкретні цифри на прикладі неадекватних розтрат Уряду лише на цей рік.
- 14,4 млрд – кошти з "вовиної тисячі"
- 3 млрд – фінансування політичних партій.
- 1,8 млрд, які додатково виділено на утримання Офісу президента в порівнянні з минулим роком
- 1,5 млрд – "єдиний телемарафон".
Цим законопроєктом ми, по суті, зробили роботу Міністерства соціальної політики. Попередній Уряд повністю провалив роботу, тому ми добилися його звільнення. Сподіваюся, що оновлений Кабмін не закриватиме очі на проблеми пенсіонерів.
Вихід на пенсію не має бути вироком. Держава повинна поважати тих, хто працював на неї десятиліттями.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
