Криза в мирному врегулюванні – наслідок політики діючої влади
Зустріч на Алясці стала фактом. Україну будуть обговорювати без України – це те, чого з перших дній війни ми прагнули уникнути. Можливо, навіть з'являться домовленості, які будуть покладені нам на переговорний стіл як нова дорожня карта до мирного врегулювання. Вже зрозуміло, що це не буде походити на "мирний план", який з таким пафосом минулого року нам презентувала українська влада.
Зберігається шанс на те, що на зустрічі Дональда Трампа з очільником кремля не буде досягнуто жодної угоди. Але чи продовження війни стане відповіддю на сподівання мільйонів українських громадян, що хочуть миру?
На жаль, нинішній розвиток подій – це наслідок безініціативної, лінійної політики, яку проводила українська влада весь цей час. Для завершення війни ми могли б ініціювати багатосторонні переговори щодо європейської безпеки. Спільно з нашими союзниками шукати відповіді на безпекові питання, прийнятні для всіх. Навіть після провалу переговорів у Стамбулі, підтримувати рамку двосторонніх консультацій і, можливо, знайти компромісне рішення набагато раніше і без нав'язаних із зовні територіальних втрат.
Для того, щоб досягти бажаного для нас результату, потрібно було пропонувати рішення і залучати союзників до їх просування. Не йти у фарватері політики союзників, що мають у нашому конфлікті власні інтереси, а відстоювати власні.
Світова кон'юнктура змінилась. Змінились інтереси союзників і ми отримали ситуацію, в якій Україна має найслабші за весь час позиції.
Навіть зараз було б ще не пізно виступити з ініціативою про перемовини за участю не тільки США та рф, але і України та європейських країн. Не нова Ялта, як геополітична "угода", а нові Гельсінкі, де за рахунок діалогу можна було б розв'язати питання безпеки в Європі та повоєнних гарантій Україні. Визначити параметри режиму припинення вогню, забезпечити міжнародний механізм його підтримання та верифікації.
Вибір між принизливим та дуже поганим – не той результат, на який сподівався український народ і мужньо боролись наші захисники довгі 3,5 роки.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
