Куди зникає трильйон гривень? Скільки платить за корупцію пересічний українець?
Сьогодні – Міжнародний день боротьби з корупцією. Але ця дата – не для формальних заяв і лозунгів. Це про чесну розмову про те, що відбувається в нашій країні, де тіньова економіка вже переросла в тіньову державу. Вона впливає на рішення, бюджети, можливості й долі людей. Якщо про це мовчати – усе залишатиметься, як є. Але коли говоримо – з'являється шанс щось змінити.
Корупція стала соціальною онкохворобою, що роз'їдає країну зсередини, гальмує розвиток і навіть загрожує існуванню. Це мільярди гривень, які мали б стати зброєю на фронті, лікарнями, зарплатами вчителів і медиків, пенсіями, житлом для переселенців. Але натомість вони осідають у чиїхось кишенях. І під час війни ці масштаби – вже не просто ганьба, а пряма загроза національній безпеці.
За даними соціологічного опитування, проведеного дослідницькою організацією "Соціополіс" 18-24 листопада цього року, 78,2% респондентів вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні збільшився.
Фактично вже йдеться про "захоплення держави" (state capture). Під цим терміном слід розуміти форму системної політичної корупції, за якої обмежене коло осіб фактично "приватизувало" державний апарат і використовує його для ухвалення управлінських рішень у власних інтересах. Наслідок цього – корупційна економічна рента, яку змушене сплачувати все суспільство.
Для знекровленої війною України це проявляється дуже конкретно: корупційні схеми закладені в тарифи державних монополій, хронічну нестачу коштів у бюджеті на базові соціальні потреби громадян і на належне виконання державою своїх функцій. А потім ці ж самі громадяни змушені ще й платити підвищені податки, щоб латати діри в казні, створені цією ж корупційною системою. Людей двічі грабують – спочатку через схеми, потім через податкову.
За умови повномасштабної війни така ситуація "повільного гниття" не може продовжуватися вічно: за оцінками британського тижневика The Economist, гроші в України для оборонних потреб та фінансування видатків бюджету можуть закінчитися уже наприкінці лютого 2026 року. На цьому фоні особливо цинічно виглядають спроби влади й далі тиснути на систему, яка вже вже й так виснажена до межі.
Ідеться про черговий податковий удар по малому бізнесу та звичайних українцях під прикриттям домовленостей із МВФ. Запровадження ПДВ для "спрощенців" із річним доходом понад 1 млн грн, скасування пільг на безмитні посилки, запровадження податку на торгівлю вживаними речами на онлайн-платформах – усе це влада подає як "необхідні реформи", але насправді це перекладання провалів у боротьбі з корупцією на плечі людей і бізнесу, які тримають економіку живою.
В Україні фактично функціонує повноцінна тіньова економіка, еквівалентна за розміром офіційній (незважаючи на оцінки експертів частки цієї тіньової економіки на рівні 30-40%). Це явище має "дві сторони медалі": з одного боку, частина суспільства намагається втекти від репресивного та абсурдного регулювання економіки "5-6 ефективними менеджерами", щоб елементарно забезпечити свої життєві потреби. З іншого боку, маємо "мутну воду", що дозволяє чиновникам-корупціонерам легалізувати та дозволити працювати економічній корупційній ренті, сплаченій громадянами із власних гаманців. Непрямим свідченням цього є ситуація, коли українці вклали в криптовалюту більше коштів, ніж розмістили в банках: інвестиції у крипту – майже 50 млрд доларів, і значна частина під час війни. Для порівняння, сума вкладів фізичних осіб у банках України коливається протягом поточного року у межах, еквівалентних 30-35 млрд дол США.
Аналітики Інституту соціально-економічної трансформації, CASE-Україна та Економічної експертної платформи у листопаді 2025 року оприлюднили дослідження, за яким втрати бюджету від тіньових схем сягають 375-603 млрд грн на рік. Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман наголошує, що це тільки оцінені у межах цього проєкту схеми: "якщо спиратися на оцінку тіньової економіки в 30% ВВП, то всі схеми "з'їдають" в нас близько 1 трлн грн".
Пропоную порівняти втрати бюджету від основних схем та головні напрями бюджетних видатків на соціальні потреби українців.
1) У Бюджеті-2026 на оплату праці шкільних учителів закладено 160,5 млрд грн. – А згідно з дослідженням, втрати бюджету від "сірого імпорту", контрабанди оцінюються у 120-185 млрд. грн на рік.
2) Видатки на охорону здоров'я у Державному бюджеті-2026 передбачені на рівні 258,6 млрд грн. – Cхеми із заробітними платами "в конвертах", згідно із Дослідженням, генерують втрати бюджету, еквівалентні 140-280 млрд грн на рік.
3) У Бюджеті-2026 передбачена допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО) для покриття витрат на проживання у розмірі 39,6 млрд грн. – Відповідно до Дослідження, контрафакт, нелегальна підакцизна торгівля спричинюють втрати бюджету на суму 39-43 млрд грн на рік.
4) Післяпологова підтримка матері та дитини до 1 року відповідно до Бюджету на 2026 рік вимагає виділення коштів на суму 13,3 млрд грн. – Дослідження показує, що податкові "скрутки" (створення умов для сплати меншої суми податків, у першу чергу ПДВ, шляхом використання фіктивних компаній та фіктивних господарських операцій) спричинили недоотримання бюджетом коштів у розмірі 13-15 млрд грн на рік.
5) У Державному кошторисі на наступний рік на заходи ветеранської політики, у тому числі компенсацію на житло ветеранам з інвалідністю та заходи з підтримки виділено 18,9 млрд грн Згідно з Дослідженням, через використання бізнесом та власниками великих капіталів офшорних схем бюджет недоотримує 12-14 млрд грн на рік). Якщо вирахувати витрати на Національне меморіальне кладовище, то якраз та сума коштів, що через використання офшорів не отримує держава, еквівалентна всім іншим бюджетним видаткам у сфері ветеранської політики.
Системні й багаторічні зловживання в енергетиці зафіксувала Тимчасова слідча комісія Верховної Ради. Ідеться про необґрунтоване підвищення тарифів, що принесло держкомпаніям десятки мільярдів гривень надприбутків без будь-якого плану їх використання; закупівлю газу за завищеними цінами, через що держава втратила понад 1 млрд євро; а також встановлення економічно необґрунтованих цін, що сформували майже 200 млрд грн "надлишкового" прибутку окремих монополій. Усе це свідчить про системну корупцію, маніпуляції з тарифами та рішення, які ухвалювалися всупереч інтересам держави і громадян.
Особливо цинічними такі дані зі Звіту ТСК виглядають на фоні нещодавно оприлюдненої аналітики від компанії Опендатабот, згідно з якою 61% українців віком від 46 років мають борги за комуналку і не в змозі їх сплатити. Тема боргів, причин їх формування та механізмів стягнення теж може стати предметом прискіпливого аналізу на предмет протидії корупції. З початку повномасштабного вторгнення росії майже на третину зросла кількість виконавчих проваджень у Єдиному реєстрі боржників. Майже із 8,86 млн. грн. проваджень борги за комунальні послуги становлять приблизно 8%, але й четвертою найбільшою категорією після штрафів за порушення правил дорожнього руху, інших адміністративних порушень та стягнень на користь бюджету, у тому числі податкового боргу. За оцінками експертів, такі цифри боргу за комунальні послуги є суттєво заниженими, порівняно з реальними показниками. Але навіть на основі них можна оцінити масштаб проблеми корупційної ренти, що не просто відображається у платіжках українців, а й робить їх новітніми кріпаками ХХІ століття через борги, що неможливо сплатити в сучасних економічних реаліях України.
Ще одна корупційна діра, через яку витікають бюджетні кошти, – це так звані картельні змови. Відповідно до експертних оцінок, картельні змови призводять до збільшення вартості закупівель за державні кошти на 40%. Відповідно, стільки ж на кожній закупівлі могла б зекономити держава, якби тендери проходили без участі картелів. До прикладу, в Україні ціна цементу до повномасштабного вторгнення була в два-три рази вища, ніж у країнах ЄС: при цьому втрачалося щонайменше 10 мільярдів гривень на рік тільки на "цементному" картелі. Наша країна забезпечена власними запасами корисних копалин для виробництва будівельних матеріалів, що має стати конкурентною перевагою при відбудові. Але чи дозволить такий підхід до ціноутворення у формі картельних змов реалізувати цю конкурентну перевагу?
Єдиний можливий спосіб для країни вижити і розвиватись далі – антикорупційне очищення. Одним із першочергових, соціально важливих кроків якого має стати оцінка та усунення корупційної ренти у комунальних платіжках українців та платі за інші послуги держмонополій. А далі – повний аудит системи державних фінансів, закупівель, видатків. Реформа митниці і податкової. Повне перекриття корупційних схем, що підживлюють тіньову економіку.
Що можна зробити на законодавчому рівні вже зараз? У Парламенті зареєстровані три законопроєкти команди "Розумної Політики", які можуть стати інструментом боротьби з топ-корупцією:
1. Так званий "закон про Єрмака" N14269. Він відносить до підслідності НАБУ керівника Офісу президента, його заступників, радників та інших "сірих кардиналів", які сьогодні мають вплив більший, ніж депутати чи міністри. У документі ми також передбачили важливу норму, яка залишає цих діячів під юрисдикцією НАБУ навіть якщо вони вирішать піти в ЗСУ або на іншу посаду, щоб таким чином уникнути відповідальності.
2. [B]Прирівняння відповідальності за корупцію під час воєнного стану до державної зради (законопроєкт N9659). Нагадаю, що це обіцяв президент ще два роки тому. Але він хотів забрати корупційні справи від НАБУ і передати в СБУ. Ми ж пропонуємо залишити підслідність НАБУ і передбачити реальну відповідальність: від 15 років – до довічного, з конфіскацією майна.
3. Законопроєкт N14206, який ламає "шлагбаум Галущенка" - механізм, що дозволив побудувати корупційну схему в енергетиці. Він виводить "Енергоатом" з-під дії мораторію на виконавчі провадження. Це дозволяло компанії виплачувати борги підрядникам не одразу, а "після війни" або "в розстрочку". Це створило корупційну годівницю і дозволяло фактично займатися рекетом. Коли підрядники хотіли отримати оплату за роботи з відновлення енергооб'єктів, у "Енергоатомі" з них вимагали 10-15% відкату.
Боротьба з корупцією починається не з гучних заяв і не з показових затримань, а з політичної волі у найвищих кабінетах. Саме там ухвалюються рішення, які визначають, чи будуть закони працювати, чи продовжуватимуть залишатися декларацією; чи служитиме держава громадянам, чи й далі – інтересам вузького кола "недоторканних".
Україна довго не витримає моделі управління, у якій тіньова економіка підміняє реальну, а корупційна рента закладається в кожну платіжку, кожен тариф і кожну бюджетну цифру.
Боротьба з корупцією – це не політичне гасло і не зручний привід для піару. Це питання виживання держави і відповідальності перед людьми, які платять за цю систему власними грошима, здоров'ям і майбутнім своїх дітей.
Тому влада більше не має права імітувати боротьбу. Вона зобов'язана почати діяти в інтересах суспільства – а не за його рахунок.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
