Книги головного ідеолога Азову, якого вбили росіяни

Його звали Микола Кравченко, проте для друзів та учнів він був просто Микола Крук – за іменем та позивним. Не історичний стереотипний бандерівець з Заходу України, а жива людина зі Сходу України. Головний ідеолог Азову.

Біографію мого друга можна почитати у Вікіпедії. Він любив повторювати, що для борців головніше не дата народження, а дата загибелі. Бо народжується дитинча, а у вічність відходить особистість – така, яка щось зробила. Або не зробила.

Микола зробив багато. До того, як росіяни вбили його 14 Березня 2022 року в селі Горенка під час оборони Києва, він став головним виразником ідеології легендарного підрозділу АЗОВ з Маріуполя. Микола був співзасновником цього формування – ще тоді, коли про нього знали лише як про добровольчий підрозділ "з дивною символікою на шевронах".

"Крук" був моїм другом і вчителем. Звістка про його загибель приголомшила наш підрозділ ТрО АЗОВ. Проте не викликала ступор та розгубленість, а дала поштовх до боротьби. Мститись.

Nаш Київ, за який загинув Микола, ми відстояли. І його спадок – не зганьбили. Наразі ветерани нашого підрозділу, які були змушені демобілізоватись з війська з обʼєктивних причин, в цивільному житті поширюють ідеї друга Крука. Мова йде про його книги, такі як "Nотатки Крука" чи "Путівник Крука". Надруковані посмертно, вони ширять українську націоналістичну ідеологію. Із Сходу України на Захід України, немов би спеціально задля істерики росіян.

Сьогодні – річниця.

20 Травня, твоє день народження. Ти хотів, аби тебе згадували на день загибелі, але згадуємо тебе завжди. Важко йти тим шляхом, який ти вказав, без тебе.

Але ми йдемо, Вчителю.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.