Громада може захистити свою землю. Досвід Броварів

22 травня дійшло до логічного завершення протистояння громади Броварів та міської влади. Незаконно вилучені у громади 7 соток броварського парку "Перемога" нарешті повернули мешканцям міста. Так, саме ті 7 соток парку, які незаконно взяло в оренду й намагалось викупити підприємство Сергія Федоренка – головного регіонала міста та екс-радника Азарова. У рішенні міськради досить "сором'язливо" написано: "Припинити право користування земельною ділянкою та зарахувати до земель запасу у зв'язку з... "добровільною відмовою ПП "Феско"

Хтось скаже, що 7 соток – то дрібниця? Як на мене, у питаннях безкарності крадіїв земель рекреації, які належать громадам, дрібниць – нема, будь-то пляж чи парк. Бо сьогодні вони відріжуть собі сім соток, а завтра – взагалі забудують парк у центрі міста багатоповерхівками. Тож, це питання принципове. І саме позиція громадських активістів, які не склали руки, а до останнього боролися проти розкрадання парку, призвела до цієї знакової перемоги.

Та й сама боротьба була, можна сказати, передвісником Майдану для Броварів – бо історія набирала обертів від мирних акцій протесту та намагань відстояти парк в юридичній площині – до силового протистояння, побиття журналістів та подальших репресій проти найбільш активних захисників парку.

Почалося все зі скандальної сесії Броварської міськради в жовтні 2011 року, де я, як депутат міськради, закликав інших не голосувати за протипарвне рішення та почав проводити відеозйомку голосування про надання частини парку в оренду, щоб громада знала в обличчя "героїв-депутатів", які приймали це ганебне рішення. Звичайно ж, мені спробували заборонити зйомку та навіть фізично перешкоджали. Проте, уникнути розголосу дерибанщикам не вдалось.

Далі було подану цілу низку судових позовів по скасуванню рішень по цій ділянці (що показово – судова тяганина по цих позовах досі триває). А ще – десятки заяв про злочини у різні інстанції, звернення та трьохрічна переписка з різними правоохоронними органами. Байдужість цих органів та відвертий саботаж розслідування.

Втім, відчуття самотності у боротьбі з системою не було, адже десятки активістів долучились до розробки та розповсюдження листівок, збору підписів з вимогою повернути незаконно вилучену ділянку парку (загалом зібрали більше кількох тисяч). На мітинги-суботники приходили сотні броварчан і всі ми разом демонстративно прибирали цю ділянку, щоб "можновладці" знали: ділянка – наша, ГРОМАДИ міста Бровари.

Рік тому, 25 травня 2013 року, коли активісти зібрались демонтувати незаконну огорожу навколо цієї частини парку, побачили ми і тісну співпрацю міліції та "тітушок", які намагались зірвати суботник. Але не дивлячись на їхні провокації, побиття та арешт кількох наших побратимів, паркан було розібрано. Потім – спільна боротьба за свободу заарештованих під час акції, спалення авто Романа Сімутіна, який був одним з організаторів того суботника та виступив адвокатом арештованих активістів. І, звичайно ж, чисельні погрози та переслідування активних людей, які "наважились" не погодитися із несправедливістю та активно висловили свою позицію. Ще минулим літом ми сумно жартували, що в Броварах влада відпрацьовує алгоритм придушення громадянської активності простих людей.

Вже після Революції Гідності силовики показували мені списки броварських активістів, яких повинні були "зачисти" у ході спецоперацій "Бумеранг" та "Хвиля". Так-от, в ньому з два десятка суспільно найактивніших броварчан. Усі – учасники "суботника" в парку Перемога.

А ще після перемоги Майдану з'явились різноманітні "добродії-перемовники", які пропонували якось "владнати" ситуацію та "порозумітися", пояснюючи, як же ж Броварам необхідний "оздоровчий центр", і як цей "оздоровчий центр" потребує цієї ділянки. Різні були пропозиції від різних "посередників". У переважній більшості ці пропозиції мали б зацікавити управління "К" СБУ. Але наша позиція була принциповою – красти взагалі погано, а відверто красти у громади парк – неприпустимо. Вкрадене у громади необхідно повернути!

Здається, ці "перемовники" так і не зрозуміли – така несправедливість у Броварах, свавілля у Врадіївці, безкарність синків-мажорів за кермом і сотні епізодів з життя "бєспрєдєльной еліти" по всій країні, власне, й призвели до Майдану. До боротьби простих людей за власну гідність.

Сьогодні я хотів би присоромити всіх тих, хто стояв осторонь й казав, що нічого у нас не вдасться, бо буцімто, проти системи не попреш. Нехай ця знакова перемога в історії з парком буде яскравим уроком, демонстрацією того, що все в житті можливо. Було б бажання та незламна воля людей, які готові об'єднати свої зусилля задля відстоювання спільних інтересів.

Моя подяка всім активним громадянам Броварів, які боролися за повернення власності громади!

 

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.