Троянди для Регіонів
СДПУ (о) може приєднатися до Партії регіонів. Есдеки туди увійдуть або повністю, або поодинці.
Про це заявив N5 у списку ПР Нестор Шуфрич. Його слова спершу спростував заступник голови СДПУ (о) Олексій Мустафін. А затим – голова виконкому партії Юрій Загородній. Мовляв, є рішення партії: хто йде до списку Регіонів, той призупиняє членство в СДПУ (о). Треба розуміти, що у даному разі це стосується Шуфрича і Папієва, які йдуть до парламенту за списком Регіонів.
Показово, що заяву Шуфрича, яка цілком претендує на програмну, ніяк не коментували перші особи партії – Віктор Медведчук, Леонід Кравчук та Ігор Шурма. Що виглядає дуже дивним.
Погодьтеся, Шуфрич – не остання людина у СДПУ (о), як-не як дотепер – перший заступник голови партії. Останнім часом він був спікером партії, представляв партію в уряді Януковича. Його навіть називали ймовірним претендентом на посаду лідера "партії троянди".
Утім, Нестор Іванович зробив вибір на користь Регіонів, хоча його завжди вважали наближеним до Віктора Медведчука. Свого часу у парламентських кулуарах навіть жартували: у Шуфрича є мобільний лише із однією кнопкою – для прийому дзвінків від Медведчука. Відтоді минув час. Шуфрич виріс як політик. І тепер у його кишені мобільний з багатьма кнопками.
Нестор Іванович – відомий витівник. Але заяву про Регіони навряд чи можна вважати його експромтом. Бо ж всьому є своя межа. Принаймні, те, що Шуфрич самостійно хоче "злити" Регіонам партію не віриться. Якщо не самостійно, то з ким?
Схоже на те, що СДПУ (о) сьогодні переживає серйозну кризу. З посади голови партії пішов Віктор Медведчук. Про нього ходили різні чутки. Говорили про те, що він йде у список до Партії регіонів та що він консультує ПР. Утім, як би там не було, Віктор Володимирович, як очікувалося, у списку Регіонів так і не з'явився. Як зрештою – і Леонід Кравчук. Нового ж лідера СДПУ (о) поки що не обрала.
Крім того, партія відмовилася від участі у дострокових парламентських виборах. Зрозуміло, що самостійно подолати прохідний бар'єр партія не змогла б. Йти ж у блоці на зразок блоку "Не так!" означало б для партійних спонсорів викинути гроші на вітер. Віддатись Регіонам – надто банально для партії, яка ще кілька років тому претендувала на лідерство в українській політиці. СДПУ (о) це ж не Республіканська партія, за плечима есдеків – дві виборчі кампанії, які вони виграли.
Тепер СДПУ (о) залишається лише чекати наступних парламентських виборів. Питання лише в тому, чи буде що есдекам ловити через п'ять років поруч із Партією регіонів, та такими мегаблоками, як НУ-НС та БЮТ.
Відсутність представників СДПУ (о) у владі – чи то у парламенті, чи то в уряді ставить під сумнів загалом існування такої партії. Як зрештою, й будь-якої із ста інших українських партій. Бо кожна партія бореться за владу. Влада – інструмент для реалізації партійної програми.
А відтак цілком логічно: кому потрібна СДПУ (о) поза парламентом і поза урядом?
Вона, як виявилося, нині не потрібна навіть Шуфричу.
