Пам'яті Сергія Попова, українського патріота з Донеччини, та хлопців, які загинули в жахливій автокатастрофі

Сьогодні на кладовищі поблизу м. Дружківка на Донеччині поховали Сергія Попова, одного з п'яти хлопців, які загинули у жахливій автокатастрофі на Рівненщині.

Я мав честь познайомитись з Сергієм навесні 2014 року, коли разом організовували мітинги "Донецьк-це Україна" та боролись за український Донбас. Завдяки його зусиллям ми мали такі великі мітинги у центрі Донецьку.

В команді організаторів Сергій був незамінною людиною, виконуючі шалений обсяг різноманітної роботи, від координації, до комунікації з медіа й редагування текстів та меседжів. Чомусь всі в команді вирішили, що якщо Сергій постійно спілкувався українською, то він буде відповідальний за якість наших виступів та листування з партнерами. Завжди ставив Сергія у приклад, коли мені закидали про виключно російськомовний Донецьк!

На мітинги він приходив у металевій кольчугі під сорочкою, яку вдягав замість бронежилету. З цього і взявся його позивний – Ланселот, коли ми з метою безпеки вирішили використовувати псевдоніми для комунікації. Так він і залишився і по сьогодні записаний у телефонній книжці багатьох...

Після того, як Сергій, як і мільйони людей з Донбасу, вимушений був залишити свою малу Батьківщину, керував Антикризовим медіа-центром. Ми тоді жартували, що я почав працювати в Українському кризовому медіа-центрі в Києві, а він в Антикризовому в Дніпрі.

Сергій активно включився в процес розбудови Української держави, яка мала гострий кадровий голод, особливо у регіонах. Він допомагав Уряду у координації впровадження децентралізації на Донеччині. Був надзвичайно активний і мав велику кількість ідей і планів на майбутнє. Завжди був оптимістично налаштований і чекав того часу, коли повернеться у свій рідний Донецьк...

Вічна пам'ять Сергію Попову, Олександру Маслаку, Олексію Курінному, Олександру Ніконорову, Володимиру Карагяуру які трагічно загинули разом з ним. Велика втрата для України.

Бережіть себе...