П'ята річниця українського спротиву російській окупації в Донецьку
Сьогодні п'ята річниця подій у Донецьку, коли на проукраїнському мітингу загинув Герой України Дмитро Чернявський. Свободівець став першою жертвою російсько-української війни на Донбасі. Верховна Рада сьогодні вшанувала його та пам'ять українців, що загинули в результаті цієї війни.
Пройшло п'ять років, але я пам'ятаю той день як вчора. Коли наприкінці подій Революції Гідності в Києві збанкрутіла донецька влада, бізнес еліти та Кремль вирішили влаштовувати антиукраїнські протести в Донецьку, прості донеччани гідно відповідали та захищали свою малу Батьківщину на проукраїнських мітингах.
Була ще велика кількість інших заходів: від ланцюгів єдності – до молебна усіх конфесій за Єдину Україну.
Донеччани боролися за свій український Донбас! На ці заходи добровільно та під загрозою побиття збиралось більше людей, аніж на ті, куди звозили масовку з регіонів та тітушок з Ростова і Бєлгорода.
Нашою метою тоді було показати всьому світу, що Донецьк – це Україна.
Український Спротив російській окупації в Донецьку, особливо той, який чинили громадянські активісти, потребує справедливої оцінки та свого місця в підручниках історії.
Але, за 5 років не були покарані ані співучасники злочинів проти територіальної цілісності в Донецькій та Луганській областях, ані представники олігархів, ані мери-сепаратисти, ані дрібні співучасники нападів. У Верховній Раді досі лежать мертвим вантажем відповідні законопроекти про посилення відповідальності, як і справи на сепаратистів та організаторів псевдо референдумів пиляться в СБУ.
Треба визнати, що українські політики в своїй більшості зробили вигляд ніби не розуміють, що багато внутрішньо переміщених осіб з категорії "тимчасові" вже перейшли в категорію "назавжди" і це визнання вимагає політичної мужності.
Це означає, що ми мусимо по справжньому інтегрувати до української громади наших переселенців, надавши нарешті їм право голосувати на місцевих виборах у громадах, де вони мешкають, а тим більше, на виборах у мажоритарних округах до парламенту.
Також закликаю всіх зареєструватись у відділах ведення державного реєстру виборців та проголосувати на виборах Президента – це займе лише 5 хвилин часу, але дозволить прийняти важливе для майбутнього Донбасу і всієї країни рішення.
Робити і далі вигляд, що всі переміщені особи – це якась окрема каста, які не мають права на участь у громадсько-політичному житті, є стратегічною помилкою. Заради перемоги України, ми мусимо об'єднати зусилля і добру волю всіх українців, яким потрібна перемога української зброї та українського закону над російським агресором.
Є багато питань до виконавчої влади. Я вже багато писав про провали по роботі з переселенцями від Міністерства соціальної політики. Ще півроку тому, я писав "Чому Міністр Рева має піти геть".
Є питання до діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, яке по багатьом питанням продемонструвало формальний підхід. Наразі це Міністерство має мінімальну ефективність і його керівники більше зайняті написанням патріотичних постів у соціальних мережах чи телеефірами, ніж реальною роботою.
Не треба робити вигляд, що на окупованих територіях Донеччини та Луганщини не залишилися достойних українських громадян, які потребують нашого спілкування, підтримки та системної інформаційної політики.
Сподіваюся, що після виборів нове керівництво держави запропонує інший план майбутнього для окупованих територій, який би влаштовував не наших закордонних партнерів або східних сусідів, а відповідав би національним інтересам України.
Російська Федерація та її медіа регулярно спекулюють, змальовуючи жахливі картини майбутнього окупованих територій у разі, якщо туди повернеться українська влада. Ми мусимо твердою рукою накреслити обриси майбутнього, аби ні в кого не виникало питань в який спосіб будуть діяти українські закони і українська влада.
Але для початку треба відремонтувати дороги на Донеччині і Луганщині, поєднати ключові міста зручними залізничними маршрутами та обладнати КПВВ, щоб люди бачили зміни, а не післявоєнну розруху.
Донецьк і Луганськ – це Україна. Окупована, так само як Крим. І не може бути жодних компромісів або кон'юнктурних рішень щодо відмови від нашої землі та наших громадян. Головний наш ворог – російський агресор. Все інше – похідне від його діяльності на території України.
Давайте шанувати пам'ять Героя України Дмитра Чернявського та всіх українців з Донбасу і Криму, які загинули під час цієї війни. Пропоную подивитись коротку відеороботи про цей день 5 років тому від аналітичного центра "Фабрика думки "Донбас", з циклу "Громадянський спротив Донбасу"
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
